Віталій Дятленко. DIY: «Uklon»

Фото з сайта biz.nv.ua

Інколи мрія про створення комп’ютерних ігр втілюється у доволі неочікуваний спосіб. Так сталося із Віталієм Дятленко, який створив «гру» для таксистів – «Uklon». Дізнайтеся, з чого все починалося, що є основним критерієм успішної співпраці та як вдалося створити команду, з якої люди  «як правило, не йдуть, їх просто стає більше» 🙂

Освіта: НаУКМА (Факультет інформатики)

Досвід: «Uklon»

Які асоціації виникають, коли чуєш слово «Могилянка»?

Викладачі, впевненість у собі, знання, сприйняття світу. А найголовніше –  це друзі, бо вони й досі для мене сім’я.

Чому обрав Могилянку?

Я намагався вступити до КПІ, НТУ та Могилянки. Моя мама викладач української літератури в університеті, і до неї приходили займатися розумні діти, хлопчик і дівчинка. Вони мріяли вступити до Могилянки і так «запалили» й мене 😉 Тоді була лише одна спроба вступу. Аби тренуватися, вони приносили «талмуди» вступних тестів за всі роки. Я їх читав, і це було цікаво, якось більш інтерактивно, не так стандартно.

Коли прийшов час вступу, мені хотілося, щоб це була математика плюс інформатика. Я ж у фізматі вчився: фізика, математика, комп’ютери.

Хотілося більше вже не гратися, а застосовувати все це

Складали вступні, і в КПІ я дуже швидко розчарувався. А в Могилянку ми приїхали, склали екзамени. Одразу не потрапив і пішов як резервіст, але був дуже щасливий. Там хтось попереходив по факультетам, і я піднявся в списку.

Чому обрав саме свій факультет?

Вступав я тільки на Факультет інформатики, мене більше нічого не цікавило. У нас там ще мала бути фізика, але добре, що я не пробував. Люди, по-моєму, «помирали» на ній.

А резервістам же не можна було мати трійок, правильно?

Так. Усі «тягнулись». Для мене це був культурний шок, бо я приїхав з маленького провінційного міста. Населення близько 38 тисяч. Районний центр, усі одне одного знають. «Тягнутись», особливо щодо навчання, було важко за кимось. А тут приїхав, такі «заряджені» 60 людей. І одразу починаєш «тягнутися». За першу сесію в мене був середній бал вище 90 це підвищена стипендія.

А ще були причини, чому вступив на інформатику?

Коли ми вступали, про Могилянку були різні чутки: «Вони там зачаровані, їм промивають мізки». Проте я знав людей, які там навчалися. Були тільки позитивні відгуки щодо рівня викладачів, студентів. Насправді, хотілося, щоб це було цікаво. І, загалом, так і вийшло.

Мені рано подарували комп’ютер, багато всього дивився, читав. Проте коли з’явилась інформатика, то це було насправді magical. Думав, може, ігри буду писати

– Щось подібне й з’явилося – гра для таксистів 🙂

Це сфера, де можна й математику використовувати, і фізику, було б лише бажання. Там уже крутись-вертись, свої знання можна застосувати по-різному. Воно мені до душі, тому не жалкую.

Фото з сайта investgazeta.delo.ua

Фото з сайта investgazeta.delo.ua

– Що найбільше подобалося в Могилянці?

У навчанні було круто, що міг, окрім обов’язкових предметів, обрати те, що було б цікавим і корисним саме для тебе. Я прослухав усі курси математики, які хотів.

Перевага вибіркових курсів у тому, що там немає незацікавлених людей

Якщо це якась вузькоспеціалізована царина, то туди приходять або ті, кому це цікаво, або якісь дивні 🙂 Тож спілкуєшся з людьми, з якими у тебе спільні думки. І це було мегакльово. Це сегментувало людей під різні інтереси. Окрім математики, я прослухав minor з піару.

– А чому саме піар?

З піару багато чого в майбутньому згодилося. Викладачі запрошували бізнесменів, що проводили нам зустрічі і семінари, це було дуже цікаво. У нас викладала Некрасова. Вона це все кльово проводила. У неї є життєвий досвід, є бізнес, який працює. Тож дивиться на все не з боку талмуда якогось, а крізь призму реальності.

– Що ще цікавого було із неформальних трендів?

На футбол ходив. Грав до останнього, поки був час. Це було класно, там факультети між собою змагаються, випускники. Пригадую, коли на факультеті грали з викладачами. Це класно тоді ви на одному рівні, неформальне спілкування.

А ще були різні гуртки. Наприклад, у нас математики весь час проводили додаткові групи. Заманювали певними балами :). Але це вже після навчання сьома, восьма пара. Там різні викладачі у нас були: Олійник Богдана, Денис Морозов. Ось ці вечори мені запам’яталися.

Крім того, можна було посидіти, пива попити на плацу, коли ще можна було.

Це, звичайно, трохи дикувато, коли «хіпарі» з пляшечками «Оболоні» там сиділи 🙂 А потім цих «хіпарів» до шостого курсу бачиш, і вони там щось слухають, слухають, слухають. Мені здавалося, що людина 10 років просто ходить, бо йому подобається

Я ходив тільки на гуртки з математики, ну і спорт. Загалом, більш нічим, крім навчання, не займався. Я й так переслухав все, що міг, ще й вимагали, щоб я доплачував за курси, бо я перестарався. У мене їх під 30 було. Проте розійшлися мирно.

Фото з сайта ain.ua

Фото з сайта ain.ua

– Як з’явилася перша робота?

На роботу батьки мені не дозволяли йти курсу до третього, але було бажання трішки підробити, міг щось роздавати на вихідних. Десь на третьому курсі усе «зійшлося». Ми вивчали з інформатики те, що я міг використовувати на практиці. Потім так склалося, що мене попросили зробити сайт.

Я вже не пам’ятаю, як це виглядало, нічого мегаскладного, але працювало. Тоді заплатили перших сто доларів, це було дуже класно. І якось весь час були невеликі замовлення. Поки було багато предметів, то я тільки фрілансив, плюс навіть на фрілансі брав невеличкі замовлення. Трішки підзаробив все, нормально себе почуваєш, живем далі 🙂 На магістратурі щодо цього було простіше. Тож я пішов працювати.  

– Коли вже магістерка почалася?

Трохи раніше, в кінці четвертого курсу. Була підготовка до диплома, пар уже майже не було. Тому я пішов на фултайм на роботу. Далі просто: менше навантаження, викладачі всі адекватні, методисти ставлять нормально пари, був у Могилянці до обіду. Тоді і з працедавцем легше домовитися.

Receive Updates

No spam guarantee.

– Як виникла ідея «Uklon»? З ким саме?

У мене є бізнес-партнер, з яким ідемо по життю. Сиділи одного вечора, замовили пиво, і нам його привезли в офіс. Коли прийшов час їхати додому, то дуже довго видзвонювали таксі, вони не хотіли до нас їхати.

Ми подумали: чому пиво й піцу привозять, а таксі ми замовити не можемо

Так і виникла ідея. Вирішили з понеділка наймати дизайнера, бо подумали, що мало просто таксі, слід зробити цілий портал, на якому будуть таксі, новини. Тоді на пік виходили ці бігмірнети, укрнети агрегатори новин. І в понеділок ми вже сіли шукати, хто нам намалює дизайн.

– Вічна проблема айтішників.

Так, дизайн це взагалі травма. Його ми, мабуть, малювали довше, ніж все інше робили. Варіантів логотипів 500 штук, кольорових гам теж багато.  Обрали ближчі до національних кольорів, так і притримуємось. Нині у нас білий, жовтий, блакитний.

22196008_10155692751321597_1751928951326290734_n

– Отже, ви почали формувати цей сервіс. Скільки вам знадобилося часу?

Приблизно до трьох місяців. Спочатку нас було п’ятеро в офісі, пробували самі, потім підпрягали тих, хто був з нами на поверсі. Однак цього було малувато для тестування.

Нині таких ресурсів багато, але тоді був у тренді Хабр. У нас був акаунт, який дозволяв створювати пости. Розписали, що і як використовується, зі скрінами, і пульнули це на Хабр. Там нас поклали одразу.

Наш сервіс це був робочий комп’ютер під столом, на якому був запущений сайт і всі сервіси. 10 людей в день зайшло, комп’ютер ще витягує. А тут, не пам’ятаю, скільки їх тисяч прийшло. Наш комп’ютер не справлявся з цим, ми не очікували такого ефекту

Наступного дня вже почали отримувати фідбеки від наших київських айтішників. Була і російська аудиторія, яка просто приходила поспамити. Ми отримали доволі багато фідбеків від аудиторії, яка розуміє, як воно працює і має бути. Отримали багато корисних порад.

У нас, звичайно, піка такого не було, але це вже не були 3 людини, які на роботу й з роботи пробували їхати, а 10, 20, 30. Ці люди з нами пішли й далі. Ядро айтішників, early adopters, – це перші наші реальні юзери, супертестери. Ми отримали від них багато класного фідбеку і дуже їм вдячні. Побачили, що людям цікаво, і вони будуть його використовувати, якщо це працюватиме.

– А коли створили наступну версію?

Апдейти в нас весь час проходять, ми постійно в режимі доробки. Ми й тепер не зупинилися: весь час щось додаємо, щось прибираємо, щось покращуємо.

Коли побачили, що приходять люди, є ріст, ми раділи, як діти

 Потім почали гратися з макетами для маркетингу, але займалися цим айтішники. У нас досвіду не було, тому «набили шишок». Проте зрозуміли, що працює, а що ні.

Спочатку надрукували 200 чи 300 тисяч візиток, рознесли їх по бізнес-центрам. Пробували і в онлайні, але не в тому місці. Тоді ми ще не оперували своїми можливостями, грошей було не дуже багато. Згодом підтвердилося, що слід іти в онлайн, там наші люди й сидять. Ось так формувалася наша аудиторія і нині підтримується. Тепер ми більші, і в офлайні про себе нагадуємо.

– Скільки людей в компанії?

80+. У нас є працівники на півставки, які входять у відділ турботи про клієнтів. Вони працюють у години-пік, у п’ятницю й суботу. Ми відкриті для студентів, молодих людей, яким цікаво це, які вміють спілкуватися, вирішувати проблеми, ми всім раді. Атмосфера у нас дружня.

–  У вас уже таксопарк 10 тисяч людей.

Їх менше насправді. Це коли піки, кількість партнерів в онлайні значно зростає. На літо їх менше стає, бо роз’їжджаються.

Фото з сайта bit.ua2

Фото з сайта bit.ua

–  Мені здається, що коли ти 23 рази поїхав, то вже більша довіра. А ще хороша ідея з рейтингами.

У таксистів рейтинги є дуже давно. Якщо клієнт поставив 1, водій опускається у внутрішньому рейтингу і буде найпізніше бачити замовлення. Звичайно, час, відстань, це все пов’язане, але рейтинг працює. А нині ми почали працювати не тільки через служби-партнерів, а напряму з водіями, укладаємо з ними угоди, щоб мати більше контролю. Ми прив’язали ці рейтинги до фінансової складової, і так водії ще більше зацікавлені.

Для водія теж зробили аналогічний функціонал для оцінювання клієнтів, активно збираємо дані. У нас є внутрішнє ранжування, ми бачимо, як клієнт користується нашими послугами, розуміємо, хто там який юзер. Для водіїв це теж кльовий досвід, якщо вони будуть бачити, що це за клієнт 1, можливо, він «проблемний».

– «Uber» доволі голосно входив. Ви точно знали про них завчасно, десь за рік. Готувалися, розуміючи, що буде входити досить серйозний конкурент?

Готувалися.

– Вони дуже вплинули на ваш бізнес?

У нас проблема в тому, що нині так працює вся система служби перевезень в Києві: твоє замовлення бачить дуже багато служб і водіїв. Оскільки це партнерські служби (вони працюють з водіями), дуже важко впливати на партнерів. Ми задовго до цього хотіли більше працювати над якістю. Почали набирати власні контракти з водіями. І йдемо до того, щоб збільшити частку водіїв своїх, лояльних до нас, тим самим вони будуть лояльніші до клієнтів.

– Тобто ви це почали до 2015-го? І  якість покращувалась?

Сподіваюсь, що покращувалась 🙂 Бувають проблемні клієнти й водії, у фейсбуці іноді море негативу, але без цього не можна обійтися, бо в сфері послуг 100% задоволених бути не може. Якщо про це повідомляють, ми проводимо розслідування, наш водій або виправляється і піднімає собі рейтинг, або, якщо до цього він вже робив щось таке, ми його виключаємо із системи. І він до нас вже ніколи навіть через службу-партнера не потрапить.

Ми також ввели «обдзвін» позитивних і негативних відгуків, роботу з водіями і клієнтами

Намагаємося з’ясувати, що трапилося, чому 1 бал. Якщо клієнт описав ситуацію, і справді водій провинився, значить, ми його або приберемо, або вирішимо, як зробити ситуацію кращою.

– Як люди реагують на такі обдзвони?

Досить лояльно. Вони розуміють, що там хтось є за цими кнопками і хтось за цим дивиться. Іноді не усвідомлюють, чому водій залишився. Проте якщо «з плеча» всіх виключати, то буде ні з ким працювати.

Потрібно робити так. Наприклад, водій показує гарну тенденцію, у нього є випробний термін 35 днів. Якщо на нього поскаржилися кілька разів, він не виправився тоді все, до побачення, працюйте в іншій службі. Якщо він показує гарну динаміку, тобто зрозумів, зацікавлений у роботі з нами, то далі в нього все буде добре.

– Ви відчули, що з’явився «Uber»?

Ми не збираємося лягати й помирати 🙂 Ми бачимо й чуємо клієнтів, чого кому не вистачає. Проблеми з якістю, з автомобілями виправляємо. Співпрацюємо зі страховою і направляємо водіїв. У нас є речі, про які ніхто ніколи не чув, бо ми про це не розповідаємо.

Ми бачимо, де у нас сліпі зони і намагаємося їх прибирати. З якістю проблеми є, але пішли працювати з водіями напряму, це дуже покращує сервіс. Служб лишилося не так багато, але все одно є чіткі правила, яким вони мають відповідати, щоб з нами працювати.

Фото з сайта bit.ua

Фото з сайта bit.ua

– «Uklon» – справді крутий проект. У вас команда із 50 українців, які заробляють і працюють тут, розвивають свій «Uber»  в Україні за новими стандартами, новим розумінням. І я впевнений, що через це набагато швидше буде фідбек і покращення. Чи рухаєтеся ви в інших напрямках, можливо, доставка?

Нині працюю з хлопцями, що поприходили з 1.11. У плані й інші країни, проекти 1.11. Тобто об’єднання поїздок, маршрутів: збираємо багато людей і зменшуємо чек для кожного з них.

Побачимо, як це будемо використовувати, бо ввели роботу з водіями. Вони поки не в захваті. Є такі, кому не важливо, як кого возити, але є такі, що не хочуть когось добирати. Зараз ми тестуємо, наприклад, щоб підвищити час подачі.

У них виходить, що замовлення роздають по найближчому GPS, хто хоче, вмикайте. Ми не робимо це обов’язковим, у них є можливість, вони возять або те, що подобається, або те, що по GPS. Але тоді вони не стоять. Зробив замовлення одразу наступне. Висадив клієнта далі їде за іншим. Було б бажання працюй і їздь 🙂

– Вони мають право це використовувати?

Колись включили, трохи погарячкували. У нас, в принципі, 1015 хвилин залежно від вікна посеред дня. Часто ставимо 3, 5, 7 хвилин, і клієнти були трошки в шоці, коли водій взяв і прибув через 3 хвилини.

Водій швидко розвернувся, став перед під’їздом: «Алло, я чекаю» 🙂

Пішли водії, які працюють весь час, або ті, що підвозять. Наприклад, водії з машиною часто говорять, що важко вишукувати ці замовлення. А тут можна увімкнути і бути в профіті, бо не витрачаєш час, мінімізовані подачі до клієнта залежно від районів.

– У тебе уже зібралася команда. Як її збирав, що найбільше цінуєш в людях?

Для мене дуже важливо, коли люди уміють слухати, говорять вчасно і по темі, а також людяність і харизма. Коли я збирав свою команду, дивився на людину: «горить» – «не горить». Можливо, в контексті знань вона може не відповідати місцю, але в неї є потенціал. З набирання деяких вакансій, слід, мабуть, набити шишки.

– Ви маєте робити на цьому наголос. Комунікувати потрібно, мені здається, що на даний момент ви позиційно сильніші, ніж «Uber».

Ми бачимо наші складнощі з цим, вже найняли людей, які мають допомогти. Я до останнього рекламою займався сам, але треба вчити або шукати людей, які будуть займатися цим краще, ніж ти. Не може бути завжди стабільно: там не дочитав, там відстав, на всьому зосередитись не можеш. Тому слід віддавати людям, які розуміються на цьому.

– А що для тебе команда?

Команда у нас насправді як сім’я. Від нас люди, як правило, не йдуть, їх просто стає більше 🙂

Потрібно шукати людей по духу. Одразу все це не вийде. Було таке, що я 3 місяці шукав людину: начебто він крутий спеціаліст, але не бачу, як себе поряд з цією людиною поставити.

Варто розуміти, що ти береш людину до себе додому. Вона має розуміти: якщо я дзвоню о 4 ранку, це не просто так. Ми сила, і ми всі разом йдемо до цілі, підтримуємо одне одного. Потрібно вміти визнавати свої помилки.

– Які складні ситуації були в житті? Що тебе в цей момент підтримало?

Чесно кажучи, намагаюся позитивно на все дивитися. Що більше думаєш про складнощі, то більше сам себе накручуєш. Щодо підтримки це завжди сім’я.  Дружина – мій перший помічник, і в маркетингу, і в усьому іншому. Вона завжди дає свою оцінку тому, що відбувається. Я ціную її думку.

15338850_10154665710806597_3931732812426669030_n

– Які в тебе є хобі або життєві лайфхаки?

Я люблю пограти в футбол. Спорт я люблю, але ще не оволодів настільки тайм-менеджментом, щоб регулярно відвідувати спортзал. Футбол – це моральне розвантаження. Ще треба з друзями спілкуватися, щоб не затягнула буденність.

– На що б ти радив звернути увагу абітурієнтам, студентам під час навчання, що було б корисним для майбутнього працевлаштування?

Треба чітко ставити пріоритети щодо предметів. Якщо тобі цікаве ІТ, історія чи біологія, ти маєш розібратися в цьому, бо далі буде ще важче.

Теорія – це круто, але необхідна ще візуалізація і, найважливіше, практика

 І теорію, і практику бажано проводити одночасно і весь час. Кльово, якщо ти збереш якийсь проект і будеш в цьому ком’юніті як розробник. Ти можеш робити небагато, але бачитимеш, як воно працює. Добре, коли ти можеш побачити рев’ю інших людей, зробити для себе висновки.

– Чим готовий поділитися з могилянською спільнотою?

Ми відкриті, українські, готові підтримати і втілити в життя гарні ідеї, доробки. Ми відкриті до діалогу й корисних людей. Розширюємо команду, тому, якщо відчуваєте потенціал, приходьте.

– Тобто ви готові рости, розширюватися й на інші країни?

Ми вже є у Грузії. Нині плануємо працювати й в інших містах нашої країни. Ми маємо дочірні офіси у Львові, Одесі та Дніпрі. До речі, ще ми шукаємо людей готових працювати і розвивати сервіс Uklon у своїх регіонах. 

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Тетяна Юла, Марія Чадюк

Головне зображення із сайту biz.nv.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі