Ярослав Процько. «Коли починаєш діяти – Всесвіт дає тобі шанс»

3

Ярослав – self-made бізнесмен. Його сповідь – терниста, емоційна, з декількома покерними «аll-in». Побувайте за кулісами цінностей його бізнесу! Отримайте пораду від професіонала та зарядіться впевненістю для рішучих кроків у своєму житті! Не забудьте увімкнути музику перед читанням!

 Освіта: НаУКМА, спеціальність «Економіка», minor «Політологія» (НаУКМА), КНЕУ (юридичний факультет).

Досвід: Brand manager, KAE; Trade-marketing manager у Henkel, Senior Sales and Marketing Coordinator у «3M», Brand Manager у Henkel Ukraine. Нині Co-Founder/Owner у Sich Republic, Co-Founder/Owner у Piel сosmetics.

Налаштовуйтесь на хвилю Ярослава під час читання, плейлист спеціально для ММ:

Які в тебе виникають асоціації зі словом «Могилянка»?

– Це інакший, не такий виш, як решта в Україні. Найголовніше – це відкритість.  Це виш, у якому тебе не «зашорюють».  У ньому тебе стимулюють до широкого світогляду, ти можеш розвиватись у тому напрямку, в якому ти хочеш розвиватись. Це патріотичний ВНЗ, принаймні він був таким, коли я навчався. Це був осередок патріотизму.

Чому обрав Могилянку?

– Це частково вибір моїх батьків. Спочатку хотів вступати до КНУБА, тому що мій батько займався і продовжує займатись будівництвом. Проте у мене була однокласниця, яка була донькою одного з викладачів КМА. Якось на батьківських зборах, у школі, моїм батькам розповіли про Києво-Могилянську академію, і вони вирішили, що потрібно навчатися там.

Чесно кажучи, коли я вперше потрапив до Києво-Могилянської академії та побачив тих людей, які там навчаються, я був шокований. Це були дуже дивні люди, фрікові. Проте згодом я зрозумів, що це класний виш і там тебе ніхто не оцінює по тому, як ти вдягаєшся, по твоїй поведінці.

Тебе оцінюють відповідно до того, як ти думаєш

Нині я вдячний батькам, що вони мене спрямували в цей ВНЗ.

Що найбільше запам’яталось зі студентських звичок, трендів, традицій, можливо, вибір предметів?

16358394_1382946985111859_585614588_n

– Найголовніше – це можливість самостійно обирати предмети, напрями  додаткового розвитку. У Києво-Могилянській академії я закінчив minor з політології. Не скажу, що це дуже важлива для мене зараз річ, та у будь-якому разі вона розширила мій світогляд. Було достатньо цікаво.

Чим така можливість хороша? Коли ми вступаємо у ВНЗ, то не завжди розуміємо, чого хочемо. Вступивши, повчившись декілька років, ми вже більше формуємося, і з’являється розуміння того, що цікаве саме тобі як особистості, а не як дитині, яку спрямували. Тому мені здається, що це класно, коли під час навчання, обравши певний напрямок, ти додатково можеш розвиватись.

Чому ти обрав свою спеціальність?

– Першу могилянську спеціальність, повторюю, вибрали батьки. Хоча мені здається, що економіка – це частково був мій прагматичний вибір. Уже після того як я прослухав 3-4 курс, я зрозумів, що маркетинг – це дуже цікаво.

Для читачів було б цікаво дізнатись про початок твоєї кар’єри. Як це все відбувалось?

– На 3-му чи 4-му курсі я вподобав маркетинг. Я почав читати різні книжки, з’явилось захоплення. Мій однокурсник знав про це. Він тоді навчався в іншому вищому навчальному закладі, у нього була однокурсниця, яка розшукувала собі працівників у компанію Henkel на посаду marketing trainee.  Він розповів мені про це, тож я пішов до компанії на співбесіду і з 4-го курсу став працювати у маркетингу. У компанії була така практика: ти повинен попрацювати у 2-3 відділах, потім – у 2-3 країнах. Там я пропрацював 6-7 років. А у 2007 році вирішив змінити роботу.

По-перше, працюючи в компанії, я розумів, що для подальшого розвитку потрібно було виїхати за кордон. Я не хотів цього. По-друге, я відчув, що мені стало нецікаво. Умовно кажучи, я виріс, потребував чогось іншого. Проте Henkel багато чому навчила мене. Це робота, яку завжди сприймав частково як навчання: ти отримуєш певний досвід і тобі за це сплачують кошти.

Згодом знайшов іншу компанію, яка вже була американською. Дуже прикольно було те, що під одним дахом у тебе розташовані багато зовсім різнобарвних бізнесів. Однак у 2008 році, коли трапилась криза (на той момент я працював у новому відділі), всіх почали скорочувати. Я потрапив у другу хвилю звільнень. Тож наприкінці 2008 року почалися пошуки нової роботи. Було дуже важко. Проте одного ранку я побачив термальну воду (жіночий косметичний засіб), і мені стало цікаво, чому б не робити його тут. Власне, з цього і почався бізнес.

16244196_1382946958445195_2136230342_n

Тобто ти це побачив в Україні? Сам чи з кимось розпочав?

– Ми почали втрьох – я, одна моя однокурсниця та її хлопець. Це були мої друзі – Настя Макова, вона закінчувала Києво-Могилянську академію, та Денис Мардаль. Денис більше фотограф, він зараз має компанію, яка займається фотографією та дизайном, а Настя зараз має у StarLightMedia круту посаду. От і ми втрьох почали цю штуку. Починали з дуже простих продуктів. Була гіпотеза, що термальна вода, яка продається в кожному супермаркеті – це мінералка, по факту, вода з термального джерела, до неї нічого не додають. Вона коштувала за 200-300 мл води – 120 грн. (це за курсу 8 грн. за 1 долар) Нормальна така ціна за мінеральну воду 🙂 Якщо говорити про «Боржомі», це буде дешевше, фактично. Виникла гіпотеза: чому не робити б тут, як мінімум, те саме, але за дешевшу ціну?

Що ти маєш на увазі під «Боржомі»?

– Умовно косметику. Тому що ми брали вже не термальну воду, а очищену, ми додавали туди косметичні компоненти. Це був вже більш повноцінний косметичний засіб.

Тобто у вас було виробництво повноцінне?

– Виробництво у нас було контрактне. Ми знайшли фабрику, яка виробляє цю всю продукцію. Цей бізнес починався, якщо не помиляюсь, з 40 тисяч гривень. Це останні гроші, які залишилися після звільнення. Спочатку було 8 продуктів. Скажімо так, 4 з них – це однакові продукти, просто в різному фасуванні та для різного типу шкіри. З цього і почали.

Розкажи детальніше про момент партнерства.

16295274_1382946948445196_733009540_n

– Звісно, коли ти починаєш щось робити, то підшукуєш людей, з якими хочеш щось створювати. Настя і Денис – це мої друзі, ми одне одного достатньо гарно розуміємо. Не знаю, так склалася доля, що я запропонував це саме їм. Без них би я нічого не зробив. Але якщо казати про людей, яких слід підбирати: звісно, це мусять бути люди-однодумці, люди, які розуміють один одного. Але! Найголовніший урок – ніколи не починайте бізнес з друзями. Тому що це дуже складно. Мій досвід свідчить, що у будь-якому разі будуть суперечки, і це впливає на дружбу. Тому я ніколи не хочу більше починати бізнес з друзями.

Бізнес можна ще зробити, а друзів, яких ти знаєш десять років, потім дуже важко  знайти

А тепер які взаємини з ними?

– Дякуючи Богові, ми залишилися друзями. Вийшло дуже органічно: Денис зрозумів, що все-таки його покликання – фотографія, і пішов. Настя зрозуміла, що в неї немає часу, аби розвивати цей бізнес і вирішила розвиватися іншими кар’єрними сходами. Тобто кожен обрав свій шлях. Мені здається, що головна ідея, якщо ти когось береш собі в партнери: мусить бути одна людина, яка буде головною.

У будь-якому бізнесі, у будь-якій справі у тебе є злети і падіння. Треба розуміти, що це є не трагедією – це просто частина шляху, протягом якого треба робити висновки, щось змінювати, і мені здається це – найголовніше.

Receive Updates

No spam guarantee.

16251118_1382947851778439_1700876891_o

Розкажи про тяжкі моменти? Як знайшов вихід з них?

– Рік ми пропрацювали втрьох, а потім я залишився один і було дуже важко робити маркетинг, продажі. Це було буквально 4 продукти і в один прекрасний момент ти розумієш, що займаєшся тією справою (з тими грошима, які ти заробляєш, накопичуєш), яку потрібно розвивати дуже довго. В один момент я зрозумів, що це все, так бути далі не може. Тому що набридло – воно нічого не приносить. І от в той момент, коли я зрозумів, що так більше не може продовжуватись, я цього не хочу, то вирішив взяти кредит під заставу квартири. На мене всі дивилися, як на ідіота.

Що тебе спонукало зробити це?

– Я зрозумів, що те, що я роблю, не може так продовжуватись. Це марна втрата часу. Динаміка бізнесу не дозволяла нормально розвиватися, потрібні були гроші. Крім того, я зрозумів, що такого життя я більше не хочу. Отак усе і вийшло. Застава була сплачена (не вся сума квартири, я трохи перестраховувався).

Однак була якась внутрішня впевненість, що ти робиш те, що треба, і будеш битися до кінця

Це, мені здається, є якоюсь силою і, в принципі, тоді все вдається. Це був вирішальний момент.

Крім того, у житті трапляється, що ми зустрічаємо тих людей, які нам потрібні саме тут і саме зараз. Я познайомився з однією дівчиною. Ми з нею спілкувалися на різні філософські теми. І ось вона мені порадила прочитати книжку, Дональда Волша «Бесіда з Богом». Я в Бога вірив, але що то за книжка? І в один момент я вирішив – можна спробувати. Я скачав її в мр3.

Пам’ятаю, що я 5 годин ходив з ноутбуком і не міг відірватись від цієї книжки. Дуже хороша книжка, яка вчасно до мене потрапила. Я вже не пам’ятаю про що вона, але логіка така: Бог – це ти, і все залежить тільки від тебе.

Я зрозумів, що все в моїх руках, і ніхто не може нічого зробити, якщо я цього не хочу. Ніхто не може стати на заваді

16343762_1382947651778459_471606236_n

Які зрушення відбулися після цього?

– Кредит був взятий на розширення асортименту, тому розширився асортимент, почали з’являтись співробітники. Зараз в мене новий період, я думаю щось змінювати. Тому що знову є певні виклики, і нині питання не в грошах, а у будівництві потрібної структури цього бізнесу.

До речі, у будь-якому бізнес-процесі, стартапі нас переконують, що все дуже важко, довго. Я впевнений, що з правильним підходом ти можеш все це зробити швидко, легко і ефективно.

На що ти орієнтуєшся в побудові команди і що для тебе команда?

– Як сказав один мій однокурсник, дуже відомий маркетолог, Діма Джеджула: «Конкуренцію не зовсім правильно сприймають, тому що конкуренція – це, в першу чергу, правильна система менеджменту». Тобто як ти керуєш своєю компанією і те, що ти отримуєш на виході, на ринку. Мені здається, що найголовніше в команді – це зваженість і прагнення щось здобути.

Тому що мотивація, бажання людини і відповідальність – найголовніше

Бо навіть якщо людина розумна, але безвідповідальна – нічого з цього не вийде.Мені здається, що гарна команда – це як футбольна команда. У мене зараз, на жаль, з цим великі проблеми. Я не можу знайти потрібних людей. Те, що можу сказати у своє виправдання: усі,  з ким  я спілкуюсь, кажуть те саме.

Дуже важко знайти відповідальних людей. Дякуючи Богу, є певна частина людей, які зараз працюють, вони відповідальні, навчаються. Розвиваються, до речі, виключно завдяки відповідальності. Тому що ти переживаєш, ти думаєш і ти якось розвиваєшся. Якщо ти дуже розумний, але тобі начхати – ти не будеш розвиватись.

Що ти найбільше любиш в людях?

– Найбільше я ціную чесність і відкритість.

Яку цінність або лайфхак ти привніс би в суспільство, щоб  перетворювати його в більш відкрите і чесне?

– Мені здається, відповідь очевидна: ти повинен демонструвати ці чесноти. Це не просто. І друге, слід розуміти, що є багато людей, які прагнуть цим скористатись. Я, наприклад, не погоджуюсь з тим, що коли тобі вдарили по лівій щоці, тобі треба підставити праву. Якщо ми прощаємо гріхи, то насправді їх вирощуємо.

Тому що коли людина згрішила певною мірою і не зробила висновків – вона буде  робити це чим далі, тим більше

Можна бути чесним і відкритим, але при цьому слід бути насторожі, щоб тебе ніхто не міг образити. Мені здається, це єдиний варіант, інакших я просто не знаю.

Як ти намагаєшся бути чесним?

– Мені здається, що я такий і є. У моїй натурі є чесність. Насправді бути чесним зовсім не легко. Але ти живеш і знаєш, що то твоя особиста карма, що тобі просто легше так дихати.  

15025155_1262705857135973_2896560048675427911_o

Які звички, хобі ти маєш?

– Я люблю різні екстремальні види спорту: сноубординг, вейкбординг. Останнє моє хобі – це мотоцикл. Але от зараз я отримав урок –  впав з нього . Тижні три я був у лікарні: мене там прооперували, зібрали плече, і зараз місяць на реабілітації. Я думаю, що нормальний спорт – це нелегко. Це біль, це регулярність.

А ще ми з друзями любимо ходити в квести, тоді ти не даєш своєму мозку «закисати». Це дуже прикольно, коли ти для себе відкриваєш нові штуки: чи певний спорт, чи мистецтво, чи читання. Насправді, мозок наш влаштований таким чином, що коли ми навчаємось чомусь новому, формуються нові нейронові зв’язки, які допомагають не лише новій навичці. У принципі, вони допомагають тобі у всьому.

Важливо не тільки бути розумним  у будь-якій сфері, а й бути у майбутньому здоровою літньою людиною

На жаль, бізнес займає дуже багато часу, але в кожному разі я вже зараз розумію, що необхідно утримувати баланс між особистим життям, відпочинком і бізнесом.

Що ти змінив би в Україні?

– Мені здається, що це питання обговорюють 80 % населення України : ) Знову ж таки, чесність. Мені здається, що люди, які керують країною, керували, – це люди, яким начхати на цю країну. Вони беруть транші, щоб розпихати їх по кишенях. По суті,  до нас немає нікому справи. Що треба змінити?

По-перше, треба бути відвертими. Слід визнати, що люди, які керують нами – це ми.

Дуже багато в Україні є безвідповідальності

Часто кажуть, що все погано. Але на питання: «А що ти робиш?» – відповідь: «А я чекаю на ліпше».

Кожна людина в Україні мусить лишатись чесною і розуміти, що вона тут живе. Треба щось робити, і плювати на ці давні умови гри, бо є інші пріоритети – родина, довкілля. І якщо ти щось хочеш зробити, то роби це сам. Можна звинувачувати будь-кого дуже довго, але яка з цього користь? Нічого не зміниться. Я розумію, що я зараз нічого не зміню, але я роблю чесний бізнес.

–  Які поради маєш для Києво-Могилянської академії?

– Якщо казати про студентів, то дуже просто. Якщо ти чогось хочеш, то не відкладай це на завтра, починай це сьогодні. Навіть якщо в тебе немає ресурсів, немає знань, немає нічого – дорога народжується під нами, під тими, хто йде.

Коли ти починаєш діяти, Всесвіт дає тобі шанс, він дає тобі можливість для наступного кроку до твоєї мрії. Тому якщо ти щось хочеш то прямуй, починай рухатись

Важливо розуміти, що у будь-чому завжди є проблеми, але проблеми – це лише частина шляху. Ти можеш зупинитись,а можеш просто іти вперед (для цього слід розуміти, куди ти хочеш).

А головне – вірити всім серцем в себе. Це не самовпевненість. Це впевненість в тому , що ти робиш правильні речі

16296104_1382946951778529_982604467_n

Які зміни може внести адміністрація?

– Сучасна освіта трохи застаріла. Є безліч тренінгів, стартаперів, онлайн-навчання і кожен рік з’являються нові просування. Мені здається, що дуже кльово для КМА, для будь-якого вишу, залучати людей, які реально працюють, які реально можуть поділитися досвідом, розповісти про нього, певні сучасні інструменти.

Тож потрібно, щоб люди надихалися і навчалися на актуальній інформації

Call to actions:

Звертайтеся з різними питаннями, ідеями, чим зможу, тим і допоможу. Мені треба система всередині. Зараз є брак персоналу, який займатиметься продажами. А коли я буду знати, що в мене є потрібні люди, я зможу спокійно дихати, розвиватися далі.

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Альона Філоненко, Марія Чадюк

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі