Вероніка Зубко. Сила спільноти

11

Активність і заклик до дії просто пульсують з інтерв’ю. Недарма Вероніка – наймолодший в Україні нотаріус з ліцензією. А ще вона співзасновниця стартап-інкубатору, бізнес-леді й водночас любляча мама і дружина. Дізнайтеся з її розповіді, як вступ до КМА може стати умовою для одруження 🙂 Переконайтеся у «інстинктивній» підтримці могилянської спільноти, важливості креативних навичок. І швидше пірнайте в атмосферу взаємодопомоги і проактивності!

Освіта: Національний університет внутрішніх справ України, НаУКМА (Факультет правничих наук)

Досвід: нотаріус

Проекти: ГО «Житомир: зроби голосніше» – проект корінних житомирян, які прагнуть змінити місце, в якому вони народились, на краще

Налаштовуйтесь на хвилю Вероніки під час читання, плейлист спеціально для ММ:

– Які асоціації спадають на думку зі словом «Могилянка»?

– Знання, некорумпованість, зв’язок з викладачем, спільнота, духовність.

Чому обрала Академію?

– У КМА я закінчила магістратуру. До цього навчалася в Національному університеті внутрішніх справ України. Після четвертого курсу мій майбутній чоловік поставив мені два запитання. Друге – «Станеш моєю дружиною?».

А перше – «Зможеш вступити до Могилянки? Після цього ми зможемо одружитися» 🙂

Хоч це був жарт, але насправді я поставилась до нього дуже серйозно. А вступити було майже неможливо. Тому що Могилянка надавала, перш за все, місця тим студентам, які її закінчили. Я досить непогано склала іспит, але потім мені просто пощастило. Тоді Артур Яловий вступив до Швеції і залишилось одне місце.

Зранку мені телефонує адміністрація і каже, що я можу навчатися замість нього. Ми в той час уже прямували у Крим і таки повернулися з півдороги, тому що це було настільки в пріоритеті.

– Чому обрала свій факультет?

– Це просто. Я навчалася на правничому, це було єдине, що знала. Хоч я закінчила Національний університет внутрішніх справ на відмінно, у Могилянці спочатку мала середній бал 3/4. І це мене лякало. Потім, звичайно, я багато працювала над тим, щоб бал збільшувався. Потрібно було взагалі переглянути підхід до навчання.

DSC_0788

– А в тебе були певні очікування щодо Могилянки?

– Так, звичайно. Мій чоловік навчався з першого курсу, я знала його друзів. Вони дуже відрізнялись від інших. По-перше, прикольним почуттям гумору. По-друге, вони були зовсім «не нажахані».

Я думала, що це буде весела тусовка, і насправді так і було. Чекала перерви, бо одногрупники були для мене цікавими співрозмовниками. В Університеті внутрішніх справ ми не говорили на теми, які далекі від звичайного життя.

У Могилянці ж ми розмовляли про Канта, обговорювали психологічні, юридичні, філософські питання. Це було, напевно, найкраще

– Що тобі ще сподобалося в освітній системі Могилянки?

– По-перше, що перевіряли майже всі роботи на плагіат. Це дуже круто. Чесно кажучи, я цим грішила в Університеті внутрішніх справ. Там було просто – ти зробив і добре. А тут я реально «включила» мозок. Виявилося, що я добре пишу і без плагіату, у мене є таланти до певних речей. За це дуже дякую.

Ще сподобалося, що викладачі мали проєвропейський стиль. Вони могли, наприклад, сидіти на столах. Проте ніколи не переступали поріг учитель/ учень. Тоді відчував, що ти рівний співрозмовник, цікавий чи не цікавий 🙂 У КМА завжди давали можливість висловитися кілька разів. Тобі давали шанс.

17619745_1356715374374009_1811797571_n

– Можеш розказати про свій професійний ріст?

– Після закінчення Могилянки я відразу пішла на стажування, щоб отримати ліцензію. Насправді я наймолодший нотаріус, який взагалі отримував ліцензію в Україні 🙂

Коли я зайшла у «світ нотаріусів», мені було дуже складно. Усюди панувало панібратство, а ще це був рік кризи. Тоді я написала на розсилку хлопцям і дівчатам з Могилянки і запитала, що робити. Вони мене підтримали, сказали, що не потрібно в жодному разі йти на компроміси.

Допомога спільноти була дуже важлива; це те, що не дало мені зупинитися і «перейти на інший бік»

Згодом уже я допомагала багатьом випускникам, які засновували свої юридичні компанії. Тому що підписання статуту, плюс документи – увесь пакет міг коштувати, наприклад, півтори тисячі гривень. Це були тоді «непідйомні» гроші для тих компаній, які лише засновувалися. А ми це робили безкоштовно чи тільки за певну фіксовану суму, без винагороди. Це коштувало державі 200, 300 гривень, замість півтори тисячі.

Підтримка спільноти відбувається інстинктивно

Мені приємно, що саме Могилянка «вклала» мені це в голову. У результаті – великий плюс: комусь я допомогла, а хтось мені. Це була двостороння допомога, співпраця на сто відсотків. Нині я офіційно не можу бути в бізнесі відповідно до Закону України. Тому я лише консультую.

мейд ін юкрейн житомир

– А чим ще займаєшся?

– Нещодавно ми створили громадську організацію «Житомир: зроби голосніше». Чому Житомир, бо я сама звідти. Разом з Аліною Качаровською, ще одною випускницею, та Людмилою Зубко, моєю другою мамою 😉 у компанії з Оленкою Северенчук (однокласниця чоловіка та наша подруга дитинства, обожнювачка освіти) і Парфентієвою Тетяною, активістка із Житомира, ми створили цю організацію за дві години: просто відчули поклик.

З Аліною ми по-справжньому «зійшлися»: обидві з Могилянки, маємо соціально активну позицію. А під час всім відомих подій, ми зрозуміли що, якщо не ми, то хто. Нам дуже пощастило залучити нашого куратора в Житомирі та інших членів – вони неймовірні і дуже проактивні. Так часто буває, коли робиш важливу справу 🙂

Тепер ми активно працюємо в організації. Навіть є певні успіхи. Наприклад, фестиваль «Made in Ukraine», який вийшов за межі Києва і поїхав вперше до Житомира. «Фестиваль вуличної їжі», «Диводії», «Мамасльот» у травні, а попереду – «Ягідні ночі».

Наша громадська ініціатива спрямована на те, щоб дати можливість для розвитку молодим підприємцям. Ми не даємо гроші на певні проекти, а прагнемо навчити, щоб людина сама змогла далі розвиватися. Також допомагаємо консультаціями і контактами, яких не вистачає.

17690513_1356715301040683_1719629944_n

– На зразок стартапу-інкубатора?

– Подібне, але не в класичному вигляді, бо у нас дуже індивідуальний підхід.

Коли люди звертаються, ми прагнемо об’єднати їх, допомогти «стати на ноги»

Ще виховуємо молодь, проводимо різні освітні заходи. У всіх дівчат є основна робота і бізнес, тож це все відбувається у вільний від роботи час.

Коли до мене звертаються як до нотаріуса за консультацією, я так само можу надати її безкоштовно. Тому що є багато компаній, які мають обмаль коштів.

Люди бажають змін і дуже проактивні. Для прикладу, коли був фестиваль «Диводії», ми проводили майстер-клас з живопису. Закупили матеріали і прийшло багато людей: 16 чи 18 на 6-8 місць.

Постійні проекти я не можу згадати. Ми не фонд, тому не можемо весь час допомагати чимось. Проте це все одно нескінченний процес.

Receive Updates

No spam guarantee.

– Що ти найбільше любиш у людях?

– Найбільше я ціную почуття гумору. Мені здається, що класне почуття гумору може бути тільки в розумних. Вони його можуть використати у той момент, коли потрібно.

Дуже ціную емоційний інтелект

Наприклад, чи «вибухає» людина, коли її навмисно дратують. У який спосіб вона говорить правду людині (чи лагідно, обережно).

Ще люблю людей, які мало розмовляють. Мені здається, що порожні балачки ведуть до внутрішньої порожнечі.

17668831_1356715507707329_672363806_o

– Що для тебе команда? Маєш якісь лайфхаки у її формуванні?

– Щодо цього я підтримую думку Стіва Джобса.

Не потрібно наймати людей, щоб говорити, що їм потрібно робити

Треба наймати таку людину, щоб вона була на своєму місці і казала, що тобі робити 🙂 Тому що ти не можеш бути в усьому крутим чуваком 🙂

Мені здається, що спочатку мають бути люди, а вже потім дія

Нині вони можуть робити насправді будь-що, бо нинішнє покоління може майже все. Проте таких людей знайти важко. Я шукаю постійно. А ще цінності мають бути на першому місці. Тому коли я беру на роботу людей, чи ми просто спілкуємося для команди, то запитую, що для них найцінніше.

 

17671304_1356706514374895_1776263247_n

– Я знаю, що для тебе дуже важлива сім’я. Розкажи, як вдається поєднувати активну соціальну діяльність, роботу, і водночас бути чарівною мамою і дружиною.

– Я вважаю, що сім’я важливіша за роботу, соціальну складову. Тому я, звичайно, приділяю сім’ї найбільше уваги. Проте роблю це органічно. Жити заради дітей в повному розумінні цього слова – неправильно. Тоді ти перекладаєш на них занадто велику відповідальність за своє життя.

Найперше потрібно виховувати себе. Тому що діти будуть тебе наслідувати. Також важливо впроваджувати спорт, здоровий спосіб життя. Головне – щодня проводити час з кожною дитиною індивідуально. У нас нині двоє дітей, думаю, на момент виходу інтерв’ю буде троє.

Мені здається, що це дуже органічно. По-перше, демографічна ситуація в Україні вимагає від нас відповідального ставлення. По-друге, я завжди мріяла про велику сім’ю, як і мій чоловік. І мені здається, це тебе мотивує на найбільші речі. А не навпаки: ось я зароблю гроші, тоді зможу завести сім’ю.

Важливо також не порівнювати. Порівняння – це найлегший спосіб відчути себе нещасливим. Це неправильно, тому що жодна людина не знає, що вона б робила. якщо мала б щось. Так само відбувається, коли ми когось ставимо у приклад. От я, наприклад, знайшла таку «пілюлю»: люблю поєднувати активність з періодом повного присвячування себе сім’ї. Але я невпевнена, що це надовго, тому що всі ми змінюємося.

Основне правило для людини – це бути завжди в русі зі своєю половинкою

Ми вже не такі з чоловіком, як тоді, коли одружувалися, обоє змінилися. Важливо також, коли один виривається вперед, подавати іншому руку допомоги.

сімя

– Які складні моменти бували, що тоді тебе підтримувало?

– Найскладніше, мені здається, це зробити правильний вибір. Наприклад, у роботі потрібно закрити проект, який вже не приносить грошей, тягне твій час, виснажує тебе. А в тебе пов’язані спогади з ним, чи ти без цього проекту не зможеш. Важливо вчасно прийняти правильне рішення.

У сімейному житті інколи просто варто побути на самоті. Без цього я не знаю, чи були б ми десять років одружені з чоловіком 🙂 Духовна сфера – там, мабуть, найбільше проблем. Оскільки людям в Україні доводиться «виживати», ця сфера найбільш напружена. Тому в ній важливо бути хоча б просто зі звичайними цінностями. Десять заповідей для всіх актуальні.

– Вони діють як прості елементарні формули.

– Так, для соціального виживання. Я, до речі, підтримую ідею релігії бахаїзм, де ти через природу маєш очиститися. Природа дуже недооцінена нашими людьми, відпочинок на свіжому повітрі дуже лікує. Ми це пропагандуємо.

DSC_0819

– Можливо, маєш певні побажання до адміністрації, студентів, викладачів, як можна було б покращити навчальну систему в КМА. Як ти вважаєш, що сучасній системі освіти слід мати?

Потрібно дивитися на навички, які актуальні у ХХІ столітті

Наприклад, уже було сформовано десять навичок, які будуть потрібні через десять років. Там є креативність, яка вийшла з сьомого місця на трете. Це означає, що президентом країни може стати людина з навичками креативного мислення, а не, наприклад, спеціаліст з інженерного технологічного будівництва. І не слід виокремлювати креативність в окремий інститут, варто інтегрувати її у навчання.

Потрібно проводити тренінги і триматися на такому рівні. Наприклад, у kmbs обов’язковим є критичне мислення як предмет. Це дуже важливо. Ще мені дуже подобається в Японії урок спостереження за природою. Не знаю, як вони його оцінюють, але ж ми бачимо, які японці круті, наприклад, у сфері дизайну.

Нам варто не просто запозичувати досвід, а створювати щось в себе, знаючи наші плюси і мінуси

І це реально. У нас, безумовно, є переваги над іншими народами.

Також нині багато чую, що Могилянка вже не та. Мені здається, що це неправильно. Можливо, варто певний медіа-ресурс зробити. Чесно кажучи, я не знаю, як його реалізувати, але певна пропаганда Могилянки має бути в ЗМІ. Коли я кажу пропаганда, я маю на увазі комунікації.

– Call to action:

– Мені потрібні активні житомиряни для наших громадських ініціатив. Ми там нині створюємо медіа-ресурс www.Zhytomyr.travel, реально хочемо змінити ситуацію. Плануємо зробити перший проект, який можна буде «як копірку» накласти на будь-яке місто і зробити те саме.

Чим можу я допомогти? Звичайно, як і раніше, можу допомагати юридичними, нотаріальними послугами людям і компаніям, які починають і яким складно, котрим потрібна безкоштовна допомога. Я знаю дуже багатьох людей в будь-яких сферах, звертайтеся, якщо потрібно. Завжди рада допомогти. Мені здається, я відчуваю, коли людям це потрібно.

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Роман Янишин, Марія Чадюк

Дякуємо за фото Вєсті Гунченко

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі