Вадим Васильчук. Воля крізь життя

vasylchuk

Враження від спілкування: Козацька доблесть, щирість і сила волі. Ось реінкарнації українських отаманів – вірних друзів, відповідальних чоловіків та батьків, справжніх майстрів свого діла. Додайте до цього ще бажання покращити світ – і маємо сучасного гідного політика! Дякую, що справжній! Насолоджуйтесь сповіддю.

Освіта: КНУКіМ, видавнича справа (випуск 2000), НаУКМА, історія (магістерка, випуск 2006)

Робота: голова БКБЗ “Спас”, заступник декана з виховної роботи зі студентами у НаУКМА, депутат Київської міської ради

Налаштовуйтесь на хвилю Вадима під час читання: плейлист спеціально для ММ:

  Я кажу слово “Могилянка”. Які асоціації в тебе виникають?

–  Спільнота та друзі.

  На який напрям вступав і чому?

–  Історія – це була мрія з дитинства.

dsc_0086

  Чому обрав Могилянку? Можливо, якась історія була?

–   Ще зі школи знав, куди вступатиму, вчився у Києво-Могилянському колегіумі, проте не зміг з першого разу вступити. Спершу це була ледь не трагедія, але зробив другу спробу – знову не вдалося. Зрештою я опинився тут на магістратурі, проте якраз почалась революція, я майже семестр не ходив, думав, що вилечу. Тоді я зробив вибір не на користь навчання. Але скоро дізнався, що Могилянка підтримує революцію (таке собі підтвердження, що вчинив правильно): я зміг здати сесію, поблажок не було, однак був час на підготовку. Так цікаво тоді сталося: революція перемогла, та ще я виграв вибори до Студентської колегії.

 

  Що для тебе самоврядування? Який досвід отримав?

– Із самого початку ти іскриш бажанням щось змінювати, влаштовувати, організовувати, але рутина та спілкування з адміністрацією показує реалії того, як час може працювати проти тебе, та як громадська ініціатива може вартувати серйозних конфліктів.

  Розкажи про початки руху “Спас”.

– Я не одразу долучився, адже приймали тільки могилянців. Потім вже прийшов разом із друзями, почали активно займатись. “Спас” – це не просто фізкультура, боротьба. Якщо хочеш навчитись, як треба бити, то йди на секцію боксу.

13606840_1325752760772746_2925336889875099872_n

Це культура і виховання. До нас ходив навіть хлопець з ДЦП, займалися разом. Зараз гуртуємося й продовжуємо займатися вже сім’ями, а тоді починали ще молодими хлопцями і дівчатами. Сьогодні наше братство представлене в Могилянці, в Києві, в області, є у Дніпрі, Запоріжжі.

Як твоя особиста історія пов’язана з гуртом Гайдамаки?

–  Я знайомий з Сашком – лідером групи. У свій час з’їли багато солі. Ми влаштовували разом заходи, я певний період допомагав з піаром, у важкі для гурту часи підтримував його. Зараз ми хороші друзі.

dsc_0061

Як почалося твоє професійне життя? Як здійснився перехід від навчання до практики?

– У школі отримав перший досвід заробітку. З другого року магістерки взяв академвідпустку через обставини у сім’ї. Але для мене це означало рух далі.

      Кажуть, поки ти рухаєшся, ти живеш.

А далі в мене були ніби дві частини життя: це товариство, в якому ти натхненний, а інше – це забезпечення того, щоб ти міг займатися улюбленою справою. Спершу я керував проектом видавництва науково-фантастичної книги, далі – помічник народного депутата, і це був для мене однозначно особистісний ріст. Як потрапив? Під час співпраці з Русланою у проекті “Дика енергія” з’ясувалось, що вона хоче йти у політику, а я поділився, що маю певний досвід, давно цим цікавлюсь і готовий створити свою команду (це була найголовніша умова, і я радий, що тоді це вдалося, бо здебільшого кістяк складався саме з команди, що була ще з часів Студентської колегії). Так і потрапив.

Receive Updates

No spam guarantee.

  А як починалася твоя політична діяльність?

–  З журналу “Політика і культура”, читав його в гімназії. А взагалі, давно цікавлюсь політикою, мені здавалося, що історія тісно з нею пов’язана. У 2002 році захопився “Нашою Україною”. Моїм критерієм було спрямування до змін. У 2004 році під моєю відповідальністю опинився будинок профспілок. То був колосальний досвід спілкування й управління людьми, які старші за мене.

Як почав спілкування з “ДемАльянсом”?

– Познайомився з ними у 2008 році: в мене там був товариш, який зі мною до того працював. Вони робили табір, я запропонував свій досвід і організацію. Далі ми не надто перетинались, бо в наших організацій різні акценти. А вже у 2012 році я приєднався до них вже як до партії. У 2014 році програв мажоритарні вибори. У 2015 – став депутатом.

13001191_1263980966949926_5539287452398129664_n

Як тобі вдалося цього досягти?

Головне не боятись мріяти і вірити в себе, мати бачення і підтримку найближчого оточення.

Однак все одно в процесі наб’єте свої шишки. Згадуючи, як ми починали, – нам таки довелося стрибати одразу в те, до чого до кінця не були готові. Тільки тепер політична культура починає формуватися. Можливо, сьогоднішні збори ОСББ – це якраз прояви її народження, адже всі знають, як керувати країною, але ніхто не знає, як керувати своїм двором чи будинком.

  Ти декілька разів говорив про команду. На що робиш акцент при її формуванні?

–  Перше – це можливість довіряти, далі – спільна вмотивованість і професіоналізм.

  Які в тебе є хобі, окрім “Спасу”?

–  Люблю читати (завдяки дружині надзвичайно захопився фентезі), грати у футбол, шахи, слухати сучасну українську музику.

13267939_1291447994203223_6195058113455725338_n

  Що порадиш сучасним могилянцям?

–  Не бійтеся творити, ініціювати зміни та брати відповідальність.

Call to actions:

Людський ресурс – неоціненний. Тому, якщо є бажання та мотивація приєднатися до громадської організації, до цікавих і корисних справ, якщо є нові думки, ідеї та бачення їх втілення – звертайтеся.

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Анастасія Бут, Марія Савченко

Дякуємо за фото  Pin Production

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі