Світлана Лукасевич. Мрії та дії «Фонду Випускників України»

1

Одне з перших скайп-інтерв’ю ММ відбулось зі Світланою. Це був неймовірний досвід. Коли людина в іншій країні, то по-особливому відчувається присмак ностальгії та бажання поспілкуватися про щось рідне. Наче мить, промайнуло кілька годин розмови про «Почайну», КМБШ, життя у Швейцарії. І найголовніше як зародився «Фонд Випускників України», його перші перемоги та плани на майбутнє. Невпинно мріяти і з неймовірною наснагою діяти рецепт від Світлани. Насолоджуйтесь читанням під музику!

Освіта: НаУКМА, спеціалізація «Економіка»

Досвід: kmbs, «Київстар», співзасновниця «Фонду Випускників України»

Налаштовуйтесь на хвилю Світлани під час читання, плейлист спеціально для ММ:

–  Які асоціації виникають зі словом «Могилянка»?

Свобода, сила взаємодії, причетність до історії, яка була і яка буде.

–  Як ти вступала до КМА? Чому обрала саме її?

 Я і сама не усвідомила, як потрапила в Могилянку. Довгий час вона була для мене чимось далеким і неосяжним. Потім приїхала моя сестра і розповіла, як круто навчатися у КМА. А ще привезла маленьку книжечку про історію Могилянки. Коли я її читала, просто руки тремтіли.

Я собі навіть не уявляла, що можу бути там, у тих стінах

Згодом вирішила, що потрібно щось робити, і найбільшим викликом була англійська мова (у школі я вчила німецьку). Пізніше навчалася на резерві,  тобто після першої сесії вирішувалась моя подальша доля: чи я продовжую навчатись, чи ні. Пам’ятаю, перші півроку майже кожного вечора думала, що час пакувати валізи, нічого у мене не вдасться. Але все вдалося. Я залишилась у Могилянці.

Можливо, згадаєш свої історії зі студентського життя?

Життя у Могилянці складалось з різних історій. Одна з них – «Почайна». Пам’ятаю репетиції по кілька разів на тиждень. У старовинних стінах першого корпусу ми співали Веделя, Березовського, і це було справжнє піднесення.

Інший цикл історій – життя в гуртожитку. Згадую, як вперше їхала кудись на край міста безкінечним тролейбусом, самі багатоповерхові будинки навколо, все таке чуже. Тоді аж заплакала, бо життя переверталося з ніг на голову.

Тільки пізніше я зрозуміла, як мені неймовірно пощастило. У гуртожитку я зустріла людей, завдяки яким отримала неоціненний досвід дружби, взаємодії, розуміння і великої підтримки. Згадую перший Святвечір не з батьками. Ми з дівчатами приготували всі страви, потім до нас ще зайшли сусіди-друзі в гості, це було так по-доброму, по-сімейному.

Звичайно, велика частина історій це люди. Тиждень тому ми зустрічалися маленькою групою однокурсників, і я зловила себе на думці, як багато навчилася від кожного з них і як вдячна за те, що всі ці студентські пригоди й різні життєві ситуації допомагали мені відкривати щось нове.

582555_4132712668650_2047850596_n

–  Що тобі подобається у Могилянці?

Свобода вибору (опція обирати предмети) і активні, небайдужі  люди.

У Могилянці кожен може знайти або ініціювати те, до чого лежить душа

Для мене це була «Почайна», з якою ми їздили на концерти у Польщу і по Україні. У співі я набиралася неймовірного заряду на навчання. Також ми з друзями організували концерт «Пікардійської терції», бо самі завжди співали їхні пісні. Дуже захотіли і все вийшло.

Пізніше я знайшла себе у Києво-Могилянській бізнес-школі. Почала там працювати з третього курсу, коли бізнес-школа тільки починала розвиватися. Могилянка – перший «поворот» мого життя, а kmbs – другий. Думаю, це було те місце, де формувалися мої погляди, цінності  і мрії. І завдяки kmbs я була в Могилянській атмосфері значно довше 🙂

Чого не вистачало?

–  Коли я потрапила на вибірковий курс Павла Шеремети, то усвідомила, що у процесі навчання бракувало осмислення, запитань «чому?» і «для чого?». Бракувало залучення у процес навчання, обговорень. Потрібно було «заробляти» бали рефератами, переказувати текст, щоб дійти до іспиту.

Мені здається, що це проблема багатьох вишів.

Ми працюємо на конкретні результати, а треба переформатовуватися на те, щоб відчувати кайф від самого процесу

Коли ти щось читаєш, проходиш онлайн-курс, будь-яке питання чи речення у тексті може спонукати тебе думати, аналізувати. Це і є процес навчання.

Багато людей ще студентами шукали роботу, тому що їм бракувало «а для чого?». Тоді я вважала, що це дуже круто: люди вчаться і працюють паралельно. Нині я трохи змінила свою думку. Навчання це унікальна можливість витратити час на себе і справді чомусь навчитися. Є певна фінансова підтримка, середовище, час, тому що потім буде сім’я, робота. Це просто унікальний шанс.

IMG_6236

–  Як ти почала свій кар’єрний ріст?

–  Я побачила оголошення kmbs у першому корпусі, що набирають команду для журналу «Києво-Могилянська бізнес-студія». Тоді Роман Казанко створював цей проект і шукав людей, які будуть працювати над комерційною стороною. Пройшла співбесіду, почала працювати і життя набуло нових яскравих кольорів 🙂

Тоді зрозуміла дві речі. Перша – мрій обережно, бо мрії збуваються. Друга – як важливо потрапити в правильне середовище і спілкуватися з людьми, котрі тобі цікаві, разом з якими ти розвиваєшся.

Це була робота, де я вчилася, робила багато помилок, але працювала серед людей, які для мене були гуру. Багато з моїх друзів запитували: «Для чого тобі це? Це не дає великих грошей». Проте в мене було відчуття, що гроші завжди приходять як результат.

Якщо ти робиш те, що тобі подобається, і в що віриш; якщо ти з людьми, з якими поділяєш завдання, місію і працюєш відповідально, то гроші обов’язково прийдуть

Потім була поїздка в США на 4 місяці, згодом продовжила працювати у kmbs уже в команді програм управлінського розвитку. А через півроку очолила цей напрям.

Чи були в тебе моменти відчаю? Що тебе в цей момент підтримало?

–  Вечори 2014. Чоловік був на Майдані, а я сиділа вдома біля телевізора з малими дітьми. Це були важкі переживання. Тоді я зробила для себе такий висновок: якщо відчуваєш безвихідь вставай і роби щось.

І пізніше, влітку, коли ми на деякий час поїхали у Швейцарію, було те ж відчуття розумію, що треба щось робити. Але що? На той момент я просто підтримувала людей з Києва. А ще дуже багато спілкувалась з людьми тут. Вони мені казали, що ніколи не чули стільки про Україну, про її історію.

У мене був період, коли я собі записувала, що я сьогодні зробила і мені ставало легше. Дія ось що допомагає долати відчай

У студентські роки часто мрієш про великі досягнення. Тепер я для себе зробила висновок, що життя складається з маленьких результатів. Життя  кожен день. Можна жити ціле життя і очікувати, коли прийде це «вау» і ти зробиш щось велике.

А можна жити кожним днем і думати, що сьогодні я зробила «вау»

Це моя філософія я намагаюсь кожного дня зробити для когось щось корисне або ще один крок до того, у що вірю.

Receive Updates

No spam guarantee.

IMG_2273

Розкажи про свою адаптацію у Швейцарії.

Є культурні і побутові моменти. Щодо побуту для мене все було незвичним. Для прикладу, ти відкриваєш кран і можна пити воду. Усюди ідеальна чистота, безпечно, сортування сміття на 5 коробок.

Щодо людей тут у мене два досвіди. У місті, де ми живемо, велика міжнародна спільнота, сім’ї з різних куточків світу. Такі люди дуже підтримують одне одного, бо перебувають в однакових умовах.  Інша річ – швейцарці. Вони достатньо закриті, і має пройти багато часу, щоб вони почали з тобою спілкуватися ближче.

Але знову ж таки, адаптація проходить легше і швидше, коли ми проявляємо активність, виходимо із зони комфорту, шукаємо спільноти, події, людей.

Ким ти працювала у компанії «Київстар»?

Спочатку це було навчання і розвиток персоналу. Згодом я очолила напрямок «Взаємодія з персоналом». Туди входила корпоративна культура, залучення персоналу, внутрішня  комунікація. Як результат багато внутрішніх проектів для співробітників.

 

IMG_5082Які навички варто розвинути в собі?

Якщо ви хочете претендувати на якусь конкретну посаду, то, звичайно, маєте розвивати свої навички саме в цій спеціальності. Але важливо також розширювати світогляд. Мені здається, що Могилянка добре цьому сприяє.
Нещодавно я була в Україні, спілкувалась з дітьми такого віку, коли вони навчаються у вишах і починають шукати першу роботу. Мене страшенно дратує позиція «Від мене нічого не залежить». Насправді все залежить тільки від них. Можна багато жалітися, що викладачі не ті, база не та, знання застарілі. Проте варто говорити: «Що я можу? Де знайти курси, статті, книжки?». 

Це ж можна зробити у два кліки. Тому нині для сучасної людини важливе критичне мислення, персональна відповідальність і постійний процес навчання. Це навички, які допомагають брати під свою відповідальність власне життя і життя оточення.

Як з’явилася ідея створити «Фонд Випускників України»? 

Я активно брала участь у житті школи, в яку пішла моя дочка.  Це дало мені розуміння, як може виглядати шкільна освіта, яка робить акцент на розвитку особистості і допомагає сформувати цінності і бажання вчитися в перші роки навчання у школі.

З іншої сторони, я була в постійному пошуку того, що робити для України системно. Підтримка і разова допомога важлива. Але я вірю, що війна закінчиться. 

Має бути щось, що працюватиме на перспективу, що дасть шанс нашій державі вижити і розвиватись далі. Звичайно, це освіта

А точніше освічені, вільні і відповідальні молоді люди.

Мені дуже пощастило зустріти тут двох людей з Могилянки  Надю Варголу та Іру Клименко. На той час у дівчат вже були ідеї щодо того, як системно підтримувати освіту в Україні. Далі було багато розмов, дискусій і вивчення досвіду розвитку навчальних закладів у різних країнах.

Ми не зможемо змінити всі школи, щоб вони працювали, як швейцарська міжнародна школа. Проте можна підтримувати тих, хто вже щось робить. А таких освітніх активістів досить багато. Крім того, ми зустріли багато людей, які готові допомагати і долучатися до розвитку своїх навчальних закладів, якщо створити для цього умови.

Так сформувалася місія «Фонду Випускників України» – створити фінансову, ресурсну та ідейну платформу, яка дозволить кожному долучитися до розвитку української освіти, просто, прозоро та надійно

12031520_10152996283645806_2522116155897640735_o

–  Яка ваша мета?

По-перше, розвивати традицію і мережу доброчинної підтримки українських навчальних закладів та освіти загалом. Через платформу alumnifund.org кожен може підтримати свій навчальний заклад лише в два кліки і мати відкриту інформацію про те, що відбувається з внеском. На даний момент в нашій мережі є 4 осередки для навчальних закладів Києво-Могилянська академія, Фізико-математичний ліцей в Івано-Франківську, Городищенський економічний ліцей та Русанівський фізико-математичний ліцей.

У майбутньому, будь-який навчальний заклад зможе зареєструвати свій осередок і  працювати разом з нами

Другий напрямок – проведення всеукраїнських або регіональних освітніх проектів. Нині завершується перший проект із критичного мислення «Наука повсякденного мислення».  Основою є однойменний онлайн курс (Queensland University), який входить до ТОП-3 найбільш відвідуваних курсів світу. Завдяки багатьом волонтерам та доброчинцям курс було перекладено і адаптовано для української аудиторії.

А завдяки партнерству з Prometheus, курс з’явився на платформі у безкоштовному доступі і більше 26 тис. слухачів зареєструвалися на навчання. Нині ми закінчуємо конкурс «Зміни світ» серед тих, хто пройшов навчання та починає впроваджувати набуті знання. Але сам курс залишається і надалі у вільному доступі, тому всі охочі можуть реєструватися. Скоро ми оголосимо про наші наступні освітні проекти.

– Можеш детальніше розповісти про співпрацю з КМА?

– Осередок Києво-Могилянської академії був одним з перших. Це був пілотний проект, де ми також хотіли набратися досвіду і знайти найкращі шляхи співпраці та взаємодії з навчальними закладами. За кілька місяців роботи вдалося зібрати майже 112 тис. грн. від 34 Доброчинців. Багато з тих, хто долучився, тепер проживає не в Україні і готовий системно підтримувати свою Аlma mater. І в цьому ми бачимо великий потенціал для Могилянки – об’єднати багатьох небайдужих задля розвитку КМА і освіти загалом.

Серед напрямів, які ми підтримуємо, є стипендії, гранти викладачам, проекти для студентів і розвиток науки (що є особливо важливим). Завдяки нашим Доброчинцям уже вдалося підтримати науковий проект природничого факультету; частково оплатити участь докторантів у престижних міжнародних конференціях в ролі доповідачів.

Особисто мені дуже імпонує ідея, підтримувати викладачів та докторантів, сприяти тому, щоб вони брали участь у міжнародних подіях. Це принесе у Могилянку новий досвід. Водночас і ми у світ принесемо більше знань з України.

Важливо, що кожен Доброчинець може також створити свій напрям для підтримки і інвестувати в те, що особисто для нього здається важливим і актуальним.

Нещодавно ми підписали договір про постійно співпрацю. Тому, сподіваюся, все тільки починається і нам вдасться об’єднати зусилля тих, хто хоче бути частиною історії Могилянки. Запрошуємо всіх до спільної роботи!

16730347_1285845124838310_8435644231094946668_n

Які маєш хобі?

–  Я дуже люблю «змінювати картинку». Для цього необов’язково їхати в іншу країну. Можна піти в ліс, зустрітися з друзями в новому місці, поїхати в інше місто на день.  

Це дуже ефективно, бо дає можливість подивитись на своє життя з іншого боку

У такі моменти я усвідомлюю, чого мені не хочеться і що справді важливо для мене. Можна сказати, що це моє своєрідне хобі. Я це роблю регулярно.

Тому люблю відповідні види спорту. Наприклад, ходити в гори, щоб мати гарні краєвиди перед очима і певну фізичну втому. Тоді відкриваються нові сенси. Неймовірно люблю лижі, танці і біг.

Якщо говорити про звички, то дуже люблю мріяти, роблю це з певною періодичністю і структуровано. Ще у мене багато традицій пов’язаних з моєю сім’єю.

13925689_1426744480674988_1183640156551080128_o

Можеш поділитися  однією з ваших традицій?

У нас є традиція, коли ми їдемо кудись відпочивати і разом плануємо нашу поїздку: де будемо жити, що будемо робити, що хочемо побачити. Зі старшою донькою ми вели щоденник про її емоції, а потім це обговорювали. Також те, що можна назвати традицією,  спільна вечеря, коли всі разом за столом і кожен розповідає щось своє.

Call to actions:

Будь-яка наша мета може стати реальністю, якщо є віра, наполегливість і багато зусиль

Говоріть про свою мету. Тоді обов’язково знайдуться люди, які готові будуть підтримати і працювати разом!

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Альона Філоненко, Марія Чадюк

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі