Софія Борщ. Майбутній пілігрим

borsh

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі інтерв’ю представниці нового покоління могилянців — першокурсниці кафедри філософіії Софії Борщ.

Налаштовуйтесь на хвилю Софії під час читання: плейлист спеціально для ММ:

 

Розкажи, будь ласка, як ти вирішила вступати? Якою була мотивація для вступу?

– Під кінець навчання я нарешті усвідомила, з чим хочу пов’язати майбутні чотири роки свого життя. Звiсно, було багато iнших iдей: вiд блюзмена до герпетолога та психiатра, але все йде, все минає… А ось освiта, що навчить мене мислити та опрацьовувати маси даних у найкоротші строки – це справді актуально в сучасному свiтi. Тому саме фiлософiя.

Щодо НаУКМА, хм…  Я просто не бачила iнших варiантiв, бо, на мою думку, це найкращий ВНЗ Украïни.  Хоча, якщо чесно, я завжди мрiяла бути подорожуючим письменником (так-так, майже як Григорiй Саввич).  14374536_1644883229175117_155785490_o

Твої одногрупники також були вмотивовані до вступу саме на філософію чи опинилися там ″випадково″?

– Судячи з нашого спілкування, всі були вмотивовані вступати саме на філософію. Взагалі це було для мене приємним сюрпризом: я, як людина, що не звикла до постійного спілкування, за такий короткий термін опинилася в групі людей, що мають схожі до моїх інтереси. Мене це приємно вразило.

Яким ти бачиш своє майбутнє після філософії?

– Хотіла повернутися до школи. Я зацiкавлена в роботi викладачем, тому що можливiсть стати наставником для майбутнього поколiння – неймовiрно привабливий спосiб залишити свiй слiд в iсторiï.

Для  початку необхідно сказати, що я встигла змінити декілька шкіл і гімназій – з різним рівнем викладання, однокласниками, внутрішніми правилами закладу.

З усього цього досвіду я зробила висновок, що середня освіта в Україні потребує реформ. Пріоритетом має стати соціалізація учня.

Наступний крок – інший рівень пiдготовки викладачiв. Головна проблема полягає в тому, що навіть найбільш цікавий матеріал можна подати таким чином, що учню буде абсолютно нецікаво його слухати й неможливо сприймати.

Я в шкільні роки була анархісткою, якщо можна так сказати. Ніколи не розуміла, чому школа настільки обмежує свободу учня. Чому, наприклад, я не можу вільно пересуватися школою і за її межами під час занять? Але ні. Ти мав приходити в чітко визначений час і сидіти в школі стільки годин, скільки тривали заняття – від першого до останнього. А якщо тобі погано? Якщо вже несила сидіти? Ні, без папірця з поясненнями нічого не можна було вдіяти.

14407817_1644883289175111_1537500632_o

 

Соціалізація учням необхідна, бо люди ще в школі мають навчитися спілкуватися. Це вкрай важливо, я думаю.

–  У такому випадку, як ти ставишся до дистанційного навчання? Відомо, що воно зараз достатньо популярне й навіть буде опційною формою отримання середньої освіти за новим законом.

–  Ставлюся цілком нормально. Якщо дитина вже навчилася самостiйно керувати власним часом, усвiдомлює своï можливостi та отримує дозу комунікації десь за межами школи, то чому б  ні?

–  Твоя думка щодо обов’язкових предметів у школі? Чи мають вони бути змінені?

–  Мені здається, що школа має навчити вчитись, бо це є необхідна здатнiсть у сучасному суспiльствi, а тому всі предмети є корисними. Ти можеш схилятися до якогось одного напрямку, але послухати інші – це не зайве. Наприклад, та ж математика чи фізика. Тим паче, якщо викладачі будуть розповідати про це цікаво.

Receive Updates

No spam guarantee.

–  Мабуть, ще до вступу ти знала, що в Могилянці діє система вільного вибору предметів?

– Так, звісно. Цей фактор теж зіграв не останню роль. Я вважаю, що це круто і правильно. Кожен може обирати те, що вважає цікавим для себе та розвиватись всебiчно.

–  Якщо об’єднати названі тобою аспекти хорошої освіти (спілкування, цікаве викладання та зосередження на власних інтересах), то виходить, що університет – ідеальний навчальний заклад?

–  На мою думку, саме так 🙂

Чи знала ти під час вступу до КМА про Болонську систему?

–  Конкретно про Болонську систему не знала, але наразі нам детально (дуже) пояснюють, що це таке. Взагалі вважаю, що реформи – це добре, бо для людини рух завжди був необхідним: вгору чи вниз, вперед чи назад – це не так важливо. Головне – ніколи не втрачати прагнення до кращого.

Можливо, ти встигла помітити якісь недоліки системи в Могилянці?

–  Ні, недоліків поки точно немає, лише квінтесенція абсолютного щастя 🙂

–  Чи зручний кампус у Могилянці? Він достатньо великий, як ти могла помітити.

–   Так, я вважаю його дуже зручним! Кампус університету Шевченка розкинений по всьому Києву, наприклад. На його фонi Могилянка має iдеальне розташування.

–  Розкажи про свої хобі та захоплення.

–  Мистецтво – моє все!

Я обожнюю живопис та архiтектуру, музику та театр, режисуру та поезiю – усе в чому людина може зобразити не зображуване, сказати не сказане та вкласти частинку власноï душi.

14285722_1644883292508444_69449855_o

Хоча, крiм мистецтва, я ще завжди мрiяла займатися боксом.

–  Давай про літературу. Кого ти любиш читати?

–  На цей момент, Хорхе Луїс Борхес і Оскар Уайльд. В Оскара я дуже люблю казки. Мені подобаються деталі. Те, як він порівнює почуття з дорогоцінним камінням чи квітами. Борхес мене звабив своєю ерудованістю та надзвичайною широтою поглядів. Що стосується поезії, я дуже люблю французьких символістів та іспанських модерністів.

Поезія – це теж кохання.

–   Я знаю, що ти плануєш організувати власний гурток із міфології.

–  Так, ми з моєю однокурсницею збираємось органiзувати клуб для обговорення, у котрому зможемо дiлитись нашими думками стосовно джерел, які ми знайшли, різними книжками чи цiкавими статтями. Хочемо запрошувати сторонніх людей та робити лекції. Мені здається, що це буде цікаво.

Я знаю, що на 2 курсі філософії ми будемо проходити міфологію, тому це має бути актуально.

–  Розкажи про інші плани на майбутнє.

–  Якщо все вийде, то найближчим часом видам власну книгу. Це буде книжка з моïми ілюстраціями, у котрiй я поринаю у свiт своïх сновидiнь та дитячих iлюзiй. Це довгий лабiринт, у якому читач сам обирає шлях, формуючи власну iсторiю.

 

Враження від спілкування: Соня – людина, яка живе фантазіями та довіряє власному “Я”. Творчість, мрія, любов до життя – три кити, на яких стоїть все і вся, вдало балансуючи між світом ідей та щоденними реаліями. Майбутній пілігрим та просто дівчина-невимушеність – це і є Соня.

P.S. Соня дала одні з найоригінальніших відповідей у нашому проекті “Fresh Game”. Ось деякі з них:

1. Назви 5 асоціацій зі словом “Могилянка”: полин, скейт, захід сонця, каплиця, літера.

2. Ким ти бачиш себе після закінчення НаУКМА? Пілігримом

3. Чи зберігся статус Могилянки з періоду її заснування та розвитку? Зараз Могилянка здається мені неймовірно казковим місцем, тому, власне, я сюди і вступила.

Спілкувалася: Станіслава Хоменко

Редакторки: Станіслава Хоменко, Марія Савченко

                                                                       Дякуємо за фото  Pin Production

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі