Ольга Харченко. «Культ Розуму і повага до Думки»

1

В Ользі Харченко майстерно поєднуються душевне тепло і неймовірна сила духу. Щодня вона стежить за інформаційним пульсом нашої держави, аналізує основні події, висвітлюючи їх для усієї України. Прочитавши інтерв’ю, ви зануритесь у світ якісної журналістики та процес постійного розвитку. Заряджайтеся інтелектуальною бадьорістю!

Освіта: Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, НаУКМА (літературознавство)

Досвід: редактор відділу кормережі газети «День»

 – Які асоціації спадають на думку зі словом «Могилянка»?

– Осередок Розуму і реальної науки, навчання Думання, історія та гордість, студенти-особистості. А ще чарівний Поділ і незабутній Ворзель.

Чому саме КМА? Можливо, були певні очікування?

– Я навчалася в Могилянці лише два роки (2005-2007) – на магістерській програмі з літературознавства. Обрала цей виш за порадою конкретної людини – на жаль, нині вже покійного викладача тодішнього Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (нині – Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка), літературознавця Леоніда Васильовича Куценка.

18119905_1318669758209240_1399983060_o

Він нам – на той момент студентам-філологам V курсу – просто розповів про можливості вступу на магістерку.

Серед іншого сказав, що «там, звичайно, зовсім інший рівень» 🙂 Мене це заінтригувало

Тим паче Леонід Куценко був для мене дуже великим авторитетом. У слушності його слів я цілком переконалася протягом наступних двох років. Вони були для мене надзвичайно складні, але я за це дуже вдячна.

Що найбільше сподобалося у Могилянці? А що варто змінити?

– Оскільки з моменту мого випуску минуло вже майже 10 років, то, звичайно, відтоді багато змінилося – і президенти, і система вступу тощо. Я запам’ятала Києво-Могилянську академію як середовище співіснування дуже ерудованих, амбітних і спрямованих на саморозвиток людей.

Найбільше мені сподобалися навіть не викладачі (а нас навчали справжні метри), а мої одногрупники. Їхньому інтелектуальному рівню могли позаздрити і деякі відомі мені педагоги.

Культ Розуму і повага до Думки – як на мене, найбільші плюси цього вишу

І саме їх, думаю, треба зберігати і розвивати. Тоді Могилянка залишиться брендом, адже, на жаль, часом у розмовах із друзями доводилося чути, що вона «вже не та».

14203289_1091856857557199_7627862825523339414_n

Можете розказати про свій професійний ріст? Як потрапили у газету «День»?

– Власне, маю нагоду подякувати Києво-Могилянській академії за те, що вона надала можливості кар’єрного розвитку, адже статус «випускник НаУКМА» для роботодавців – не порожнє місце.

Маючи не журналістську освіту, я прийшла в журналістику саме завдяки газеті «День».

Починала в редакції з позиції більш технічної, не творчої, та згодом (і це є неписаним правилом у «Дні») volens nolens в супердинамічному й інтелектуальному середовищі почала «рости»

Цей ріст до призначення на посаду редактора відділу кореспондентської мережі мені забезпечила наш головний редактор Лариса Івшина. «День» і Могилянка – як на мене, споріднені інституції, бо шанують і плекають розумне середовище, відкрите до нового досвіду і знання, але водночас і критичне до нього.

«День» своїм завданням ставить розвиток громадянського суспільства в Україні, а це неможливо без постійної самоосвіти. На це спрямовує і Могилянка, і газета, в якій я працюю, тим паче що «День» вже 15 років має власний книжковий проект та цілу низку інших ініціатив.

Receive Updates

No spam guarantee.

14907568_1498117663538131_4774082668783710954_n

– Розкажіть, як Вам запропонували стати куратором Літньої школи газети «День»? Які Ваші враження від неї?

– Минулого року, після певних кадрових змін у редакції, позиція куратора Літньої школи журналістики (яка, між іншим, цього року, сподіваюсь, відбудеться вже уп’ятнадцяте) виявилася вільною. Думаю, наша головний редактор вирішила дещо ризикнути, довіривши це мені і ще одному співкураторові – Дарії Дяденко. На щастя, нам усе вдалося і ми вдячні за довіру.

Узагалі хочу сказати, що цей проект багато в чому унікальний, хоч нині вже є немало літніх шкіл у різних виданнях. Як на мене, у «Дні» молодь готують бути саме українськими журналістами – тобто медійниками країни, яку ти любиш і хочеш знати та розуміти.

Журналіст – теж громадянин, який несе відповідальність за розвиток/деградацію України

Ця думка ненав’язливо навіюється учасникам Літньої школи журналістики «Дня» через зустрічі зі знаковими особистостями з дуже різних сфер – і політичної, і культурної, і економічної, і медійної тощо. А ще тут готують бути думаючими українськими журналістами, які, за висловом, що його любить повторювати Лариса Івшина, не роблять «дурних людей відомими».

13501778_1080345912040033_4999458616555510690_n

Також у мене хороші враження від минулорічного набору. До речі, з 13 студентів у нас троє були саме з Могилянки 🙂 . Було легко знаходити спільну мову з цими молодими людьми, бо на наші «інвестиції» вони реагували відповідальністю, ініціативою, взаємодопомогою і бажанням рости.

Редакція не припиняє спілкування з багатьма із літньошколярів, і тепер вони є нашими блогерами та кореспондентами, тобто Школа працює!

– Журналістика дуже нервове заняття, що підтримує у складні моменти?

– Те, що завтра буде «День»! (це одне із витриманих часом гасел газети).

– А що найбільше цінуєте у людях?

– Якщо говорити про професійний аспект, то відзначу відповідальність. Адже я, як редактор відділу кормережі, дуже часто співпрацюю з людьми, яких ніколи не бачила наживо і яким маю давати певний «кредит довіри». Щоразу це своєрідний тест не тільки на професійність, а й порядність.

Ôîòî Ðóñëàíà Êàíþêè 08.07.16 Ëåòíÿÿ øêîëà æóðíàëèñòèêè. Ëàðèñà Èâøèíà

Сall to action:

– У 2016-му році Літня школа журналістики газети «День» відбувалася за підтримки Центру інформації та документації НАТО. Цього року ми теж подали документи на грант і сподіваємося, що вже в кінці травня зможемо оголосити про початок набору слухачів ювілейної, 15-ї Літньої школи журналістики «Дня».

У ній можуть брати участь студенти різного віку і фаху (у 2016-му в нас був прецедент – «літньошколяркою» стала випускниця школи, що якраз після нашого літнього інтенсивну вступила до бажаного вишу на журналістику), які є передплатниками «Дня» і читачами книг з нашої бібліотеки.

Усіх зацікавлених закликаю стежити за публікаціями у газеті та на нашому сайті, де, маю надію, ми незабаром опублікуємо умови участі у конкурсному відборі.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі