Любомир Остапів. Як приймати розумні фінансові рішення?

45642432_317804835700029_6618204102423740416_n (1)

Поки велика кількість людей вважає: «це Україна, потрібно економити», Любомир Остапів пропонує альтернативу – треба думати, як більше заробляти. А ще приймати розумні фінансові рішення. Дізнайтеся з інтерв’ю, у чому відмінність психології мислення українського й американського середнього класу, що входить до ТОП-3 помилок у сімейних фінансах та яку фінансову сенсацію здійснив Любомир Остапів 😉

Освіта: НаУКМА («Економічна теорія»), Kyiv Mohyla Business School (EMBA 17)

Досвід: засновник проекту фінансової грамотності «Сімейний бюджет», партнер у iPlan.ua

Чому Ви обрали Могилянку й фінанси?

– Я родом з маленького містечка Козятин на Вінниччині, і на той час для мене, мабуть, критичним фактором було те, що в Могилянку можна вступити без хабарів. Тоді побутувала думка, що в більшість інших топових вишів – без хабаря чи «блату» не проб’єшся.

По-друге, в Могилянці є сильний факультет економіки. А я ще зі школи любив математику, брав участь в олімпіадах. Можливо, в мене є навіть спадкові здібності, бо в мене обоє батьків закінчували Торговельно-економічний університет у Львові

А коли Ви зацікавилися персональними фінансами? Під час навчання у kmbs?

– У kmbs я йшов, щоб розширити свій бізнес-кругозір. Бо до цього я працював у проектних речах, «купівля-продаж» компаній суто з фінансової сторони. Мені хотілося отримати ширшу картинку на бізнес. Чесно кажучи, на той час персональні фінанси – це було більше для себе, як хобі.

Ваша книга «Home Finances for Couples» була видана на Amazon у 2013 році та отримала кілька міжнародних нагород. Як виникла ідея написати саме англомовну?

– Причин дві. Перша – спроба зробити комерційно привабливий, успішний продукт. А їх варто запускати одразу на світовий ринок. Конкретно ця книга –розрахована на ринок Канади і США. Друга річ, можливо, більш важлива: у мене був болючий період в особистому житті, і я поїхав жити на чотири місяці у Сан-Франциско. Там я цю книгу дописував і займався її маркетингом. І паралельно працював.

А були якісь труднощі в плані підлаштування під англомовну аудиторію?

– Складність була в тому, щоб цю книгу продавати, тому що на Амазоні мільйони книг. І це для мене була абсолютно нова галузь. Чого тільки не робив – блоги, фейсбук; навіть ходив на meetup’и авторів у Сан-Франциско.

Одне слово, був сам собі digital-агенція, і копірайтер, і дизайнер

Це був цікавий досвід просування продукту. Коли я займався маркетингом, то десь 10-20 книг купували в місяць. І досі 4-5 людей купують її щомісяця через Амазон.

45710535_744784302542663_7475316314408484864_n

Чи можна сказати, що існують українська й американська сімейна фінансова культура? Якщо так, то які відмінності?

– Якщо ми порівнюємо дві країни – 40+ млн українців і 300+ млн американців, то відмінності гігантські. У нас немає культури інвестування, люди менше довіряють фінансовим інститутам. В Україні також набагато менша фінансова грамотність людей.

Натомість на Заході рівень технологій дійшов до того, що я можу карткою платити за продукти, решту кидати на рахунок, з якого кошти йдуть автоматично на інвестиції у фондовий ринок – акції Apple, Google й так далі. І таких компаній у них десятки в фінтеху.  

Але якщо говорити про психологію і брати тільки середній клас, український і американський, то я не бачу аж стільки багато відмінностей. Наш середній клас інтегрований в глобальний світ, люди теж мають трохи досвіду з фінансовим плануванням.  

Єдина суттєва відмінність у психології середнього класу – для нас незвично мислити термінами 15-25 років. А в Америці це норма

Наприклад, народилася дитина, відкриваю інвест рахунок на освіту і починаю туди відкладати гроші. Це вигідно по податкам, і через 18 років з тих грошей я профінансую дитині коледж.

В американців навіть не виникає думка, що прийде Трамп чи хтось інший, і всі ті гроші вкраде, чи той фонд «згорить». Людям просто в голову таке не приходить, коли з ними про це говориш. В Україні, навіть маючи можливість інвестувати закордон, люди все одно зараз з підозрою ставляться до довгострокових інвестицій.

Трохи глобальне запитання 🙂 А що українцям заважає бути заможними? 

– Це комплексний фактор. Часом це пробіли у вихованні й системі освіти. Наприклад, в нас довго взагалі не було питання фінансової грамотності в школах, університетах. Тільки от зараз в концепції «Нової української школи» з’явилося.

По-друге, у нас важчі економічні умови. Тому що в будь-який країні підприємець несе ризики, але якщо він успішний, то він заробляє – Америка, Україна, різниця хіба в корупції. Але якщо говорити про найманого працівника, то в Америці легше вийти на хороший рівень доходу. Наприклад, в Америці 36 000 доларів доходу на родину – це вважається нижче середнього. Там 30-70 тисяч доларів в рік люди можуть заробляти на звичайних роботах, будучи медсестрою чи водієм автобуса.

фото з сайту simeinyi-budzhet.ua

фото з сайту simeinyi-budzhet.ua

У травні минулого року з’явилася Ваша друга книжка «Любов та бюджет». Наскільки я розумію, то вона вже більш орієнтована на українські реалії?

– Так, вона вже суто для українських родин. З нашою націоналізацією Приватбанку, курсом долара і всіма іншими особливостями фінансового життя в Україні.

І оскільки я багато читав з теми сімейних фінансів: як вести бюджет, роздільний, спільний, як про це говорити, як планувати – то там є більше інформації, ніж у першій книзі, саме для пар щодо того, як можна спільно вести фінанси, ставити цілі.

Книжка, до речі, теж отримала визнання у своїх колах. Видавець буквально нещодавно повідомив, що перший тираж повністю розпродано, тому буде додатковий тираж

Чудово, вітаю! А що Вас спонукало започаткувати проект «Сімейний бюджет»?

– Це почалося з хобі. Я довго вів свої фінанси, і в певний момент мені захотілося цим ділитися – почав вести блог «Перший мільйон найважчий».

Я кожен квартал писав, які ставлю цілі, як заощаджую гроші й куди їх вкладаю. Ясно, що для України це фінансова сенсація. Бо в нас люди зазвичай приховують, що заробляють (бояться, що прийде податкова чи бандити…)

Я писав цей блог, раз у квартал публікував, і був дуже позитивний відгук: люди писали персональні повідомлення, аудиторія росла. І цей блог перетворився у великий соціальний проект фінансової грамотності «Сімейний бюджет». Його місія допомагати українцям приймати розумні фінансові рішення.

Ви проводите багато тренінгів, консультацій, у вас є навіть курс з фінансів. Чи могли б Ви назвати ТОП-3 помилки, яких найчастіше припускаються у сфері персональних фінансів?

– Перша досить очевидна – люди не мають, в принципі, фінансового планування і не ведуть свій бюджет. Там є тисячі відмовок, чому вони цього не роблять. Але на більшості рівнів доходу, поки людина не досягла якихось величезних статків, це потрібно робити. Є спрощені форми й це не займає аж так багато часу, якщо це під себе все налаштувати. Але потрібно вести свої витрати й доходи й розуміти, скільки відкладаєш.

Друга помилка: буває, що з ростом доходів ростуть і потреби. І виходить, якщо людина заощаджує нуль, так вона і заощаджуватиме нуль, заробляючи набагато більше. Тобто вже мало чотиризіркових готелів, хочеться п’ятизіркові, хочеться дорожчі бренди, обов’язково треба останній айфон купити. Це проблема статусності, вона не у всіх є, але трапляється.

46403347_2256721417889657_3230650266629963776_n

Ще одна поширена помилка, коли говорять про середній клас, це невміння інвестувати. Бо все, що знали у нас інвестори до певного часу – це депозит, інвестиція в однокімнатну квартиру, в ідеалі біля метро, й поодинокі випадки, коли ще в бізнес могли проінвестувати. І часто все закінчується тим, що люди складали всі свої статки в одну корзину й несли великі ризики. Або інший поганий варіант – складали гроші в банківську комірку, й там їх просто інфляція з року в рік трошки під’їдає.

Є ще одна поширена помилка (можливо, винесемо її окремо, бо вона характерна для широкої аудиторії). Багато хто зациклений на тому, що «це Україна, потрібно економити», «усе погано», але насправді потрібно просто думати, як збільшити свій дохід

І от коли ми робимо такий case-study з молоддю, як молодій родині накопичити на житло, я їх вчу й показую: «Давайте подумаємо, як молода сім’я може збільшити свій дохід».

Тобто фокус для тих, хто на початку кар’єри або в кого мала зарплата: потрібно знаходити шляхи, як збільшити свій дохід. І тут відомий вислів, що найкраща інвестиція – це інвестиція в себе, працює навіть математично. Якщо людина буде інвестувати в себе, в свою кар’єру, набувати нових навичок, знань, то в довгостроковому періоді це значно вигідніше, ніж у 22 роки піти й покласти гроші на депозит.

До речі, на сайті бачила візуалізацію установок щодо того, як сприймають фінанси у 20 і 30 років. Цікаво: далі – у 40, 50 років ці установки змінюються? І як це взагалі відбувається?

– У людей зміни у ставленні до грошей дуже рідкісні в житті. Є так звані life-events, які можуть змінювати фінансовий стиль життя людини. Це, наприклад, одруження, народження дітей, купівля своєї нерухомості, переїзд в інше місто або іншу країну, разовий успіх і т.д.

Загалом, звісно, з віком люди стають більш зрілі у фінансових рішеннях. А, по-друге, все-таки люди, яким 30-40 років, мають професійний досвід, який монетизується. Вони можуть заробляти більше, ніж на початку кар’єри.

фото з сайту simeinyi-budzhet.ua

фото з сайту simeinyi-budzhet.ua

Ви уже згадували, що в середнього класу уявлення про те, як зберігати гроші обмежуються або відкриттям депозиту, або купівлею квартири. Розкажіть, будь ласка, про кілька найпопулярніших альтернативних шляхів.

– Зараз є два хіти сезону 🙂

По-перше, отримати електронну ліцензію НБУ, вивести гроші закордон і проінвестувати на фондових ринках США. Там дуже багато варіантів, але якщо говорити про довгострокове інвестування, то це exchange-traded funds (ETFs). Наприклад ETF прив’язаний до американського індексу S&P500, коли людина «одним махом» купує 500 акцій найбільших публічних компаній Америки.

Друга популярна річ – це облігації внутрішньої державної позики в Україні. По суті, ми даємо гроші державі, Міністерству фінансів, у борг. Розумію, що це звучить екзотично. Коли це чують наші батьки, особливо, якщо є ще шрами й рани, пов’язані з облігаціями СРСР, то вони ніколи в це не вв’яжуться.

Але за останньою інформацією, саме фізичні особи купили облігацій майже на 5 млрд гривень, банки туди вже зайшли на десятки млрд. Що ще хорошого в цих облігаціях України, що вони є не тільки в гривні, а й в доларі, євро. І от в доларі вони приносили 4-5%, а зараз дохідність взагалі підскочила до 7%. З того, що є в Україні, це достатньо приваблива опція для інвестування.  

А як балансувати ці шляхи інвестицій? І як багато має їх бути?

– Це достатньо складне питання, бо є кілька моментів.

Перший: секрет не в тому, щоб швидше бігти, а в тому, щоб раніше вибігти

Тобто людина, починаючи інвестувати на якусь довгу ціль, що раніше почне – тим краще. Крім того, в інвестиціях краще орієнтуватися не на дохідність на кшталт: я бачу 30% річних у доларі – побіг, бо в мене друг побіг. Ні.

Варто орієнтуватися на ризики, які людина може сприйняти. І в провідних інвестиційних банках світу завжди мають risk profile questionnaire – це анкетка, яка вимірює здатність людини взагалі нести ризики. Спрощено кажучи, вона містить два блоки. По-перше, поточна ситуація в родині: чи є житло, заощадження, які цілі інвестування.

А другий блок – психологічний: як людина ставиться до ризиків. Якщо завтра ринок, як у 2008-му, обвалиться на 40%, ця людина запанікує і продасть, вона буде сидіти й тримати гроші, чи скаже: «О! Усе подешевіло, я ще куплю»? Це частина ризик-профілю, і його насправді важко виміряти, бо анкети і реальні дії можуть іноді не збігатися.

Тому вимірюються ризиковість людини, цілі, на які вона збирає, термін інвестування (тому що інвестиційний портфель на 2 роки й на 20 років – це величезна різниця в плані того, якими інструментами можна користуватися). І це все треба проаналізувати, щоб визначити, куди людині вкладати гроші.

фото зі сторінки події на Facebook

фото зі сторінки події на Facebook

Ви організовуєте також щоквартальний Kyiv Invest Meetup, у межах якого українські інвестори спілкуються і діляться досвідом. Як вирішили організовувати такі зустрічі і які їхні результати?

– Це в нас новий проект. Ми провели вже два Kyiv Invest Meetup, 11 грудня  в UNIT.City уже буде третій. Кількість місць обмежена, ми продаємо максимум 100 квитків. І це, власне, випливає з цілей організації meetup. Ми хочемо, щоб це була спільнота, де люди діляться між собою досвідом, а не велика конференція.

У класичному meetup є 2-4 спікери, а ще активна частина спілкуваня, коли люди, які прийшли, обмінюються між собою досвідом, наприклад, про якусь технологію чи інвестицію. І ми хочемо побудувати аналогічне в Києві. Перші два meetup пройшли успішно, люди задоволені, вже є постійні відвідувачі.

До речі, третій meetup у нас тематичний – люди цікавляться інвестиціями в український бізнес, це достатньо ризиковані інвестиції, але ризик в інвестиціях пов’язаний з більшою дохідністю.

З гордістю можу сказати, що ми відібрали зіркових спікерів: у нас буде приватна школа, електромобілі, дуже крутий проект з Івана-Франківська «Промприлад. Реновація» (фактично перший масштабний Impact Investment в Україні, з соціальним ефектом). А ще до нас приїде автор популярної гри «Життєвий капітал» і засновник клубів фінансової грамотності в Україні

Ми на цьому не заробляємо: з другого meetup всі кошти передали в «Таблеточки». Благодійний партнер нашого третього meetup – це ГО «Освіторія», передамо кошти на їхній проект професійного навчання дітей-сиріт.

Бажаю успіхів проекту! А з чого варто почати зміни у власному фінансовому мисленні: книги, блоги, фільми. Що порадите?

– Часто можна щось почитати. Є дуже класна книжка «Історія древнього міста Вавилон». Це як Біблія у фінансах. Книзі більше ста років, але вона продається й досі. У ній у формі притч показано, як правильно варто ставитися до грошей. Це дуже сильні історії.

Є «Любов і бюджет» для молодих сімей – це теж свого роду «дорожня карта», як починати, як разом вести фінанси. Починати завжди треба з плану, цілей. А коли в людини є вже цілі, то далі інструментарій легше підтягується.

Ясна річ, бюджет – це не панацея від усіх фінансових бід. І це не фінансова дієта, щоб людина перестала в кіно й театр ходити. Бюджет – це інструмент для розуміння своїх витрат, скільки можна заощаджувати, щоб вийти на певну ціль

Є аж 4 тематичні телеграм-канали, які я веду разом з іншими фінрадниками. Найпопулярніший називається, до речі, UATaxesYou.  

46441786_2183253091718737_8021166405296586752_n

У Вас стільки проектів, як відновлюєте сили?

– У мене зараз робота переплетена з життям, і навіть у вільний час я займаюся персональними фінансами. А головне – в мене є 9-місячний малюк, і це велика частина життя. Ще є книги, які варто далі прочитати після Комаровського, і відео, які потрібно подивитися

Ми на вихідних стараємося з сім’єю десь погуляти, провести час разом. І насправді, окрім цього, часу майже не лишається. Я ще намагаюся у ті кілька відсотків часу, які є, запихнути спорт – футбол, волейбол, біг, плавання, все, що можливо й зручно в цей день.

Що Ви зараз, з огляду на Ваш досвід, побажали б собі 18-річному? Можливо, це було б корисно почути нашим сьогоднішнім студентам.

– Це звучить як наукова фантастика Але якби я потрапив на лекцію нинішнього себе, то я почав би відкладати гроші на фінансову свободу зі студентських років. Тим більше, що я тоді їздив по Work and Travel й мав таку можливість. Бо що раніше людина почне це робити, тим легше й менше грошей потрібно відкладати щомісяця.

Call to action:

– Мені дуже потрібна професійна допомога digital-маркетологів. Хочу комплексно працювати з людьми, які гарно розбираються у відеорекламі та YouTube SEO. Також є окремий проект онлайн-маркетингу нової книги «Малюк та Бюджет» у 2019 році.

Бо ідея, як все розвивати в мене є, але я вже не встигаю все це робити. Моя ціль – сконцентруватися на тому, що в мене виходить найкраще – створенні нових хороших знань або поясненні простими словами знань, які вже є на Заході, і привнесення їх в Україну.

А чим я можу допомогти й так всі знають. Основний мій час і вся моя публічна діяльність – це сімейні фінанси. Тут я багато з чим можу допомогти.

Спілкувалася Леся Любченко

Редакторки: Марія Чадюк, Ганна Морозова

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі