Інна Нечипоренко. Ювелірні вироби, як люди

inna-nechyperenko-with_logo

Освіта: 2006-2012 ФСНСТ у НаУКМА (спеціальність — соціальна робота)

Робота: модель в m4 models managment GmbH (Берлін/Гамбург), дизайнер і власниця бренду «INNAN Jewellery» з 2013 року

Налаштовуйтесь на хвилю Інни під час читання: плей-лист спеціально для ММ

Інно, поділись своїми асоціаціями з Могилянкою.
—  Плац, їдальня, Андріївський узвіз, несмачна кава, веселощі, дружба, спілкування, написання диплому в Американській бібліотеці.

Давай перейдемо до, мабуть, найсильнішого почуття до Могилянки — до ностальгії. Згадай, будь ласка, як ти вступала до КМА. Чому такий вибір?
—  Не знаю чому, але я більше нікуди не хотіла вступати. Коли говорила з батьками про вступ — відразу сказала про свій вибір. Це єдиний ВНЗ, до вступу в який я готувалася. Мама намагалася збудити мене на екзамени в КНЕУ, але я відмовилася і лягла далі спати

Люди, атмосферність, імідж університету — все разом продиктувало мій вибір.

Ходила регулярно і на підготовчі, і на інтенсивні курси в НаУКМА. Мені навіть не було надто важливим, на якому факультеті навчатися. Головне — бути саме тут. Люди, атмосферність, імідж університету — все разом продиктувало мій вибір.

Inna Beauty-83097-16a

photo by Anna Daki

—  Ти сказала, що тобі,  в принципі, не важливий був факультет, спеціальність. Тоді чому вибрала саме соціальну роботу?
— ФСНСТ мені сподобався відразу. Адже на соціальній роботі було мало математики й багато спілкування з людьми. Це мені підходило. Плюс — тут викладалася психологія, якою я теж цікавилась.

—  Якби ти зараз спілкувалася у колі друзів, яку б історію зі своїх могилянських студентських часів розповіла найпершою?
У мене досить нестандартний випадок, адже я вчилася на бакалавраті 6 років замість 4. Двічі брала академвідпустку і добре, що не можна було брати більше . Я навчалася з трьома різними групами, а з тими, з ким вступала на бакалаврат, й досі підтримую зв’язок, хоча всі розкидані по світу.

Ми ще застали куріння на першому плацу, час, коли можна було бешкетувати. Потім стало трохи суворіше. Пам’ятаю, як під час мітингів писали лозунги в «Трапезній». Ну і, звісно, хочу відзначити «могилянські кораблики». Часто наряджалися, якщо вечірки були тематичними, і так само часто продовжували гуляння по їх закінченню. Мали безліч безсонних ночей біля Академії, регулярно ходили в кінотеатр «Жовтень» на ночі короткометражок (бувало, приходили туди ледь не в піжамах та з іграшками).

— Студентам точно буде цікаво дізнатися, як ти починала свою професійну кар’єру.
—  Чесно кажучи, за спеціальністю я не пропрацювала і дня. Коли мені було 17, почала підробляти моделлю: багато їздила, знайомилася з новими культурами та цікавими людьми. Спостереження за тим, як в цій індустрії все відбувається зсередини, мабуть, сформувало мій вибір. Мені подобалося працювати у сфері моди. Завжди хотілося створювати щось своїми руками, але не могла визначитися, що саме. Багато часу витратила на цей пошук.

Мене вразив світ ювелірних виробів і захотілося дізнатися про нього якомога більше.

Inna Beauty-83086-14a

З дитинства я була оточена творчими особистостями: фотографами, дизайнерами, журналістами. Ми обмінювалися натхненням та досвідом. Будучи моделлю, я побачила, як організовуються зйомки, як створюється концепт і як його реалізовують. Спостерігала за цим у різних країнах. Ходила на курси крою та шиття, але коли спробувала це на практиці, то зрозуміла — не моє.

Під час Тижня моди в Парижі познайомилася з ювелірним дизайнером-італійцем, з яким, виявилося, жила на одній вулиці. Він запросив у свій шоурум і показав колекцію — це було дуже цікаво. Мене вразив світ ювелірних виробів і захотілося дізнатися про нього якомога більше. Тоді навіть не уявляла, що буду сама вміти це робити.

Почала малювати ескізи, якось була в Бангкоці — запитувала у місцевих, хто б зміг зробити виріб за ними. Жила на той час в Копенгагені й познайомилася з львівським ювеліром. Мені було дуже цікаво, та й у майстерні я ніколи не була — дуже хотілося побачити, як все відбувається зсередини. Нова знайома не відмовила мені показати процес виробництва зсередини. Я взяла квитки на літак Копенгаген-Київ та на потяг Київ-Львів, зняла квартиру й оселилася там на два тижні, отримувала базове уявлення про нове ремесло.

Superior mag

Де я тільки не була і кого тільки не запитувала про технологічні нюанси цієї індустрії! В одному з магазинів, що займається продажем інструментів для ювелірного виробництва, мені порадили навчальні курси, які проводила німкеня-ювелір зі стажем понад 30 років. Я познайомилась з нею і записалась на курси.

Була одна проблема — різні мови. Моя вчителька майже не знала англійської, а я не володіла на той момент німецькою. Доводилося все перекладати через перекладач на телефоні. Це справді було проблемою! Майстриня навіть сказала, що не може через це дати знання тією мірою, якою хотілося б. Але я настояла на своєму та продовжила відвідувати заняття. Крім того, більше року ходила на інтенсивні курси з вивчення німецької!

— Які труднощі та успіхи були на твоєму шляху?
 Коли я працювала моделлю — нарощувала контакти: це була і преса, і стилісти, й інші люди, які важливі для «розкручування» проекту. Мене знали як модель, а я тоді казала, що ще й прикраси виготовляю. Якось все органічно виходило. Взагалі, я думаю, що коли ти знаходиш себе, свій шлях — це стає частиною тебе. З модельних робіт відкладала гроші на облаштування майстерні.

film by Alice Rosati

photo by Alice Rosati

Спочатку коштів на багато речей не вистачало, тому все що можна було зробити своїми руками — робила. Так от спеціальний стіл, який має бути у ювелірного майстра, мені допомогли зробити вручну. До речі, забрала його з лабораторії своєї подруги, де займаються науковими дослідженнями. Він, щоправда, вже був «на виніс». Мені дуже комфортно працювати за цим столом і ні на що його не проміняю.

Не було в мене також і окремої повноцінної майстерні. Тому працювала спочатку у студії друга-фотографа, від якої у мене не було ключів. Доводилось підлаштовуватись під його графік

This slideshow requires JavaScript.

—  У тебе є команда чи ти працюєш сама?
 У мене є майстерня, де я працюю сама. Команди немає, але є окремі ювеліри, компанії, які виконують частину роботи на певних етапах. Є бухгалтер, програміст, фотограф — це майже всі друзі-фрілансери, які мені допомагають. 

Мені здається, я настільки живу справою, що це в основному визначає успішний розвиток проекту.

—  Як думаєш, які твої риси допомагають тобі просувати свій бізнес?
Мені здається, я настільки живу справою, що це в основному визначає успішний розвиток проекту. Ніколи не здаюсь, йду далі.

Receive Updates

No spam guarantee.

— Якими лайфхаками поділишся стосовно швидкої адаптації до життя закордоном, у твоєму випадку — у Німеччині?
Через те, що я багато подорожувала, здається, що мої рамки сприйняття були широкі. Так, у віці 19 років, я вже прожила три місяці в Сінгапурі. Але є велика різниця між тим, щоб їздити країнами (і «have fun») та тим, щоб починати жити в іншій країні. Коли я переїхала до Берліна, було все ж важко звикнути до нового, особливо до бюрократичних моментів. Є відчуття, що й досі не у всьому розібралась. Не можу сказати, що Берлін — місце, де я б прожила все життя. Просто зараз мені тут комфортно.

Якісь риси, які я бачу в людях, сприйняття соціуму та світу в цілому стають ювелірними виробами.

Inna Beauty-83096-15aЯ особливо не сумувала за домом, легко знайомилася з людьми. Спрощувало адаптацію і те, що часто працювала з багатьма німецькими командами.

—  Ти кажеш, що жодного дня не працювала за спеціальністю «соціальна робота». Хоча те, що ти робиш, безпосередньо до неї дотичне.
Так, справді. Якісь риси, які я бачу в людях, сприйняття соціуму та світу в цілому стають ювелірними виробами!

Call to actions:
Хочу закликати всіх прямувати за своєю пристрастю. Немає нічого, чого б не можна було досягти, питання у довжині шляху до здійснення мрії. Не потрібно відкладати її в довгий ящик. Люди щасливі тоді, коли роблять те, що люблять, і люблять те, що роблять. Це один із факторів досягнення гармонії з собою. Нехай труднощі не зупиняють, адже їх подолання — частина майбутнього успіху. Без них нічого не відбувається.


Враження від спілкування: той момент, коли краса передається навіть через аудіо-дзвінок скайпом. Щира та завзята в розмові, як і у власній справі. Inna(n) – впевнено завойовує світ краси. 


Спілкувався Олександр Король

Редакторки: Наталя Кучерява, Анфіса Дорошенко

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі