Ілона Станкевич. Посмішка як основний lifehack

фон.Ілона

Освіта: 2006-2010 ФСНСТ (соціальна робота) в НаУКМА, 2010-2012 Менеджмент зв’язків з громадськістю (PR) в НаУКМА, 2015 MBA, Kyiv School of Economics

Досвід: 2008 PR-аудитор у PR-агенції “Starget”, 2009-2011 викладач англійської у American English Center, 2011-2012 проектна робота у Mainstream Communication & Consulting, 2012-2013 Project Manager  в агенції комунікацій “ВАРТО”, 2013-2016 Старший маркетинг менеджер у Kyiv School of Economics, з 2015 року і дотепер PR-директор і співзасновник PaperPlanes Production

Налаштовуйтесь на хвилю Ілони під час читання: плей-лист спеціально для ММ

 

– Які перші асоціації зі словом “Могилянка”?

– Щастя. Для мене й після Могилянки, комунікуючи з різними людьми, з інших ВНЗ, і навіть ще під час навчання, стало зрозуміло, що це було абсолютно інше середовище, яке створило мене такою, якою я є – свідомою громадянкою, свідомою людиною. Цим я завдячую Могилянці. Тому я дуже щаслива, що була тут. Буду всім знайомим усе своє життя радити сюди вступати. Я сподіваюсь, що в Могилянці не зникне ця її цінність, яка виховувала нас як окремих людей, не просто заради навчання чи заради диплому. Це інший світ, який виховує людину в першу чергу. Для мене це є та ключова річ, від якої я щаслива.

Порівнюючи з розповідями моїх однолітків з інших університетів, я розуміла, що в нас є повна свобода

30

– Чому КМА? За яким принципом ти обирала університет?

– Мене змотивувала мама, тому що, коли я була в 9 класі, вона наполегливо й часто казала: “Давай у Могилянку, давай у Могилянку!”. Ми пішли в 9 корпус дізнаватись про підготовчі курси. Я приходжу, а там все таке старе, я кажу: “Боже, мамо, ти серйозно?”. Але, мабуть, пробувши там трохи часу, у мені щось позитивно переклинило, тому після підготовчих курсів я вже не подавала документи до інших ВНЗ, а цілеспрямовано йшла в КМА. І це при тому, що Могилянка найпізніше проводила іспити порівняно з усіма, тобто якщо ти пролітаєш зі вступом в КМА – то ти вже повністю цього року пролітаєш. Людина мала бути повністю мотивована, якщо вона цього хотіла. Я була на 100% мотивована, що я хочу в Могилянку. Щоправда, я хотіла бути юристом. Коли я вступала на юридичний, можна було паралельно вступати на дві спеціальності одночасно. Профільною з права була соціальна робота. Я, якщо чесно, не дуже добре знала, що таке соціальна робота, тож подавалась і туди, і туди. На юридичний я вступила на контракт, на соцроботу – на бюджет. Відповідно, я вирішила піти на соціальну роботу. Пізніше я була здивована, що до юридичного це немає ніякого відношення, але не пожалкувала, бо мені подобалось саме навчання. На 2 курсі ми мали право вибирати сертифікатні програми. Я вибрала сертифікатну з PR, на початку 3 курсу вже пішла працювати в цю сферу до своєї першої PR-агенції.

25

Могилянці 400 років!

– Певно, питання про першу роботу тривожить всіх студентів. Як це відбулося, чому, що від тебе вимагалось?

Я була надзвичайно приємно здивована, бо мене взяли одразу. Причому мене хотіли взяти тільки тому, що я була з Могилянки! Це було PR-агентство Starget, зараз вони зробили ребрендинг, але досі є на ринку. Тоді вони були на Михайлівській площі. Мені хотілось бути незалежною від батьків і всяке таке. Я подала до них CV, мені одразу передзвонили, хоча я казала, що можу лише part-time. У мене була досить висока, на мій погляд, зарплатня тоді – 400$. Я була типу дуже крута. Для себе тоді точно зрозуміла, що хочу займатись PR.

Інтерв’ю в Amerikan House про проект “Big Stories of Small Businesses"

Інтерв’ю в Ameriсan House про проект “Big Stories of Small Businesses”

І тут стається ще одне диво. Коли вже закінчується 4 курс навчання, сертифікатна програма, я молюся, щоб колись створили магістерку з PR, і саме цього року її створюють. Тобто я – перший випускник. Людина, яка створила це своїми думками. Від цієї програми я була в захваті. У нас були круті викладачі. Наприклад, Наумов, який був іміджмейкером Ющенка свого часу. З нами таким досвідом ділились про імідж! Ми розуміли, що ти є бренд, якщо ти себе не можеш представити, то ти ніякий бізнес не можеш представити. Некрасова – з ARGO Group – давала нам дуже круті реальні практики. Це були реальні практики. У нас завжди були розділення на групки, кожен працював над своїм проектом. Ми мали конкурувати між собою, щоб ідеї були різнопланові. Не було такого, що 10 людей в групі лише для галочки. Ми завжди робили кейси, вчилися на них. Коли в нас, наприклад, був кризовий менеджмент, ми на кейсах типу BP (British Petroleum) нафтову кризу розглядали й вчились створювати антикризові кампанії. Навчання було дуже класним.

У Могилянці корупційна звичка не виробляється. Я вірю, що ці ключові цінності формувались у нас саме тут і вони допоможуть змінити нашу країну

– Що тобі дала освіта в Могилянці? Позитивні аспекти навчання. Що найбільше знадобилося в житті?

Виступ під час НЕТ-НЕТ Марафону від MMR

Виступ під час НЕТ-НЕТ Марафону від MMR

– Тут потрібно розмежувати, що мені було корисним у професійному плані, а що – взагалі. Порівнюючи з розповідями моїх однолітків з інших університетів, я розуміла, що в нас є повна свобода. Проілюструю конкретним прикладом. Нам поставили на магістерці викладачку, яка недостатньо давала нам те, що ми хотіли. Буквально після першого місяця навчання ми написали Корольку, завідувачу кафедри зв’язків із громадськістю, що ми просимо замінити викладача. Протягом тижня нам замінили. Я не думаю, що в інших ВНЗ це адекватна практика. Такі речі, як зміна викладача, це справді круто, бо це рішення студентів.

Основний постулат, якому я навчилась в Могилянці: не виникало жодних думок про хабарі, бо Могилянка такої звички навіть не виробляла. Коли мої знайомі кажуть, щоб я пішла до лікаря й взяла коробку цукерок і 100 грн, у мене не виникає таких думок. Я сприймаю це так, що людина робить свою роботу. Звісно, я можу їй якось віддячити, але не платити їй за те, що вона й так повинна. Тобто мислення вже інше. У Могилянці корупційна звичка не з’являється. Я вірю, що ці ключові цінності формувались у нас саме тут і вони допоможуть змінити нашу країну.

12– Яким був твій кар’єрний шлях?

– Власне, чому я пішла на роботу вже на 2 курсі. Моя мама живе в Британії. Був період після 1 чи 2 курсу. У нас біля будинку був МакДональдс. У британців і взагалі в європейців, коли дитині 16 років, їй всі дружно махають ручкою і кажуть жити, як вважаєш за потрібне. От і моя мама одного разу закинула, щоб я пішла попрацювала в МакДональдс, бо там усі студенти підпрацюють і це нормально. І тут у мене в голові стався вибух: “ Я – Могилянка. Мамо, ти що?”. Після того, як мене до Starget взяли, я одразу переконалась, що моя думка була правильною. Я пропрацювала в Starget трошки менше року, адже потім виходили неспівпадіння з навчанням, доводилось їздити туди-сюди.

Майже два роки мого життя я викладала англійську. Є American English Center, а оскільки я навчалася в Британії, я вільно володіла англійською, тож пішла викладати. У якийсь момент я втомилась одне й те саме розказувати, тоді ж наближалася магістерка, тож я вирішила не продовжувати. Я пішла до іншої PR-агенції Mainstream (Королько – президент) в рамках практики. Мені там сподобалось, я набралась досвіду. Після цього я пішла вже на постійній основі до агентства “ВАРТО”. Там я затрималась майже на 2 роки. У піарі найкраще починати свою кар’єру з агенцій. Тому що в одній компанії ти точно ніколи не наберешся всіх інструментів. А вже на етапі, коли я зрозуміла, що вже готова визначитись, мене знайшли KSE, запросили на співбесіду, яку я в перший же день проходила з 4-ма людьми з різних їхніх відділів і на завершення з Павлом Шереметою, і він в той самий день сказав, що я вже “готова” і залишаюсь у KSE.

З Майклом Щуром обераємо фіналістів на Best Media Practices від PRESSZVANIE

З Майклом Щуром обираємо фіналістів на Best Media Practices від PRESSZVANIE

Сфера освіти є дуже непростою, робити піар у цій сфері важко. Вона дуже особлива, ти завжди маєш базуватися на певних специфічних інструментах. Але великий плюс був у тому, що в нас англійська є другою розмовною мовою комунікації між колегами, між усіма. Тобто на цьому етапі я зрозуміла international-зв’язки, які потрібні для ведення бізнесу.

21Пропрацювавши там 2 роки, у мене з’явилася варіація, яку я не могла втратити. Цією варіацією є мій надзвичайно талановитий чоловік, тому що він режисер, який багато років працював на СТБ, у США, у Китаї, але працював сам по собі. У творчих людей бізнес-жилка не завжди проглядається. Я подумала, що я не можу втратити такий інструмент. Ми створили PaperPlanes Production, де я стала PR-директором і співзасновником. Це теж для мене була нова сфера. Ми заснувались на початку 2015 і одразу ж інвестували в професійну відеотехніку, тому що це ключове, що відрізняє на ринку якісні продакшени. В Україні більшість знімає на фотоапарати, робить абсолютно нецікаві речі. Тобто вибір купити за 20 штук авто чи нову камеру я, як розумна жінка :D, зробила довгостроковіше. Воно спрацювало. А далі був брендинг, логотип, ми запустили сайт, маємо вже набір проектів та компаній, таких як John Deere, Embassy of Sweden, окремі бренди Philip Morris, KMBS, соціальний проект для UNDP.

Напрямки нашої діяльності досить вузькі. Ми не знімаємо все підряд. Наприклад, ми не позиціонуємо репортажну зйомку як окремий продукт. Якщо вже наш клієнт хоче, то ми її знімаємо, але цілимося більше на якісь інтелектуальні проекти, які завдяки інструменту відео можуть сподобатися. Наприклад, у червні ми зняли ролик для проекту ООН про переселенців. Це був такий social-напрямок. Відео про 70-річного Коваля, який зараз переселився й успішно розвинув свою кузню у Куп’янську. Перший Національний зараз надіслав нам запит про те, що хоче це відео до Дня Незалежності показати.

Важливо робити те, чим ти займаєшся, не просто для зароблення грошей

Важливо робити те, чим ти займаєшся, не просто для зароблення грошей. Це не повинна бути головна мета, ніколи! Ти повинен усвідомлювати, для чого ти робиш те, що ти робиш. У мого чоловіка є чітке бачення того, що ідея є на першому місці. Якщо ролик не змінює щось у свідомості людей, то ми цього не робимо. Приміром, про таблетки від проносу, в яких 10 раз має прозвучати назва, а за них дають мільйон. Коли я зустрічаюсь з колегами сфери на форумах маркетинг-директорів, де більшість обговорює те, що вони це роблять, бо піпл хаває, то для мене це булшет! Давайте тоді стадо овець розвивати з нашого суспільства.

Соціальні відео є, певно, найсильнішою нашою стороною. З Василем Ломаченком ми зняли відео й випустили його якраз перед боєм. Зараз готуємо ще фільм про нього. Ключова особливість фільму в тому, що молодь, яка живе на Сході, має зрозуміти, що таке Україна, українське. Так, Василь говорить російською мовою, але зовсім інша річ – що він несе собою. Навіть якщо людина автоматично буде купляти футболку з написом UA, ми сподіваємось, що це спрацює. Кумири найбільше впливають на молодь.

– Чи займаєшся спортом, хобі і як прийшла до цього?

538417_4370487176450_32013899_n

– Може, це буде сумно звучати, але мені здається, що хобі останнім часом повністю пропали, адже останні 5 років я жорстко загрузла в роботі. Я любила грати у великий теніс, хоча не можу сказати, що це відігравало якусь ключову роль у моїх змінах. Такого, щоб я чимось сильно захоплювалась, окрім піару, мабуть, наразі немає. Я дійсно люблю піар, маркетинг, тому поки що розвиваюсь у цьому напрямку.

Хоча можна ще додати, що я неймовірно люблю ще дві речі – море та США 🙂 Тому коли їздимо туди, отримую справжнє задоволення як від хобі.

Мій лайфхак – це посмішка. Тому що це перший шлях до комунікації з потенційним партнером

Arizona, USA

– Розкажи про свої лайфхаки

– Мій лайфхак – це посмішка. Тому що це перший шлях до комунікації з потенційним партнером. Коли ти бачишся з вищим керівництвом компаній, адекватно з ними комунікуєш, вільно володієш англійською, можеш спілкуватися на рівних, а ще вони бачать у тобі людяність й щирість і до цього всього додати професіоналізм – то це, мабуть, мій ключовий лайфхак. Як не крути, комунікація є запорукою успіху будь-якого бізнесу.

Школа Менеджменту 2014

Сюди входить client service, чого в нашій країні дуже мало. У нас, якщо ти бачиш, що людина не буде корисною, ти не витрачаєш на неї часу. Я вважаю, що це неправильно. По-перше, життя постійно крутиться, ти не знаєш, що вийде, а що – ні. По-друге, завжди роль грає сарафанне радіо. Коли я отримую від клієнтів подяку за хорошу роботу, а також подяку за чудовий client service, це найвища винагорода для мене. У нас часто кажуть про радянське мислення, я не жила в Радянському Союзі, не можу такі порівняння проводити, але в нас люди не бачать конкурентної сторони. Це не так. Якщо ви не працюєте на благо людей (клієнтів), то завтра прийдуть інші і всі підуть до них.

 

 

 

Receive Updates

No spam guarantee.

– Яких принципів дотримуєшся у роботі і в житті?

– У першу чергу – людяність. Я думаю, що без людяності взагалі ніщо не можна побудувати або точно не буде такого результату, який потрібен. Важливі щирість і правдивість. Тому що краще чогось не отримати одразу, аніж потім застрягти у якихось лівих махінаціях.

Для мене дуже важливою є віра в Бога. На мою думку, по життю все відбувається по Божій волі, я завжди дякую, коли так відбувається. Коли я чогось хочу й прошу, вірю, що Господь допомагає в цьому. У мене є дуже високі цінності, у які я вірю, а якщо б не було цієї віри, я думаю, що було б легше їх переступати. А так фактор того, що я, наприклад, не вб’ю людину, буде першочерговим через мою віру. Я не можу зрозуміти, чому заради грошей люди обманюють. Віра в Бога не дозволяє мені переступити такі речі.

24

Я нещодавно згадувала історію з дитинства. Коли я була маленька, мене посилали в магазин за хлібом, а я дуже любила окрайці хліба. Я завжди з хліба віддирала одну сторону, але ніколи другу, бо знала, що тоді засохне весь хліб. Я, розуміючи, що в мене ще є мама, бабуся, що я не мега егоїст, я доносила одну сторону хліба цілою 😀

– Чи були в тебе важкі моменти, коли потрібно було робити непростий вибір? Що тебе підтримувало?

Тяжкий вибір в мене був, мабуть, часто, але я, як людина, яка в усьому намагається вбачати щось позитивне, я не тримаю їх в пам’яті. Я завжди знаю, що добро перемагає зло, як не крути. Навіть якщо не зараз, але все вийде якнайкраще. У мене так по життю. Якщо щось не виходить – це на краще.

З нобелівським лауреатом Роджером Маєрсоном

З нобелівським лауреатом Роджером Маєрсоном

У KSE я почала навчатись на MBA, я провчилась майже рік, мала летіти в Штати. Тоді я прийняла рішення призупинити навчання. Я отримала потрібні знання, а за дипломами ніколи не гналася. Я усвідомила те, що не зовсім готова до MBA. Зараз мені 27, але я не вважаю себе суперфахівцем у сфері піару. Мені не вистачає світового шаленого досвіду, крутих практик, мені потрібне наповнення в цьому. А на MBA твій розвиток різноплановий, це важливо, але до цього треба дорости. Прокласти стежку в піарі, щоб потім розширяти знання. З одного боку, мені шкода, але з іншого – я отримала класні знання. Тому, наприклад, про цей складний вибір я не жалкую.

Могилянцем бути круто, ти отримуєш benefits від цього вже після першого курсу


– Якщо б ти брала до себе людину на роботу, які якості ти б цінувала, навички?

– Могилянка готує адекватних людей. Коли я, наприклад, 4 місяці шукаю собі у відділ піар-менеджера, до мене приходить мільйон людей. Ти починаєш про щось питати й таке враження, наче вони з іншої планети. Коли людина не поділяє твоїх цінностей або цінностей твоєї компанії, це одразу відсікається. Я дуже прихильна до могилянців. Могилянка є дуже важливим фактором для того, щоб взяти людину. Бо тоді зрозуміло, що вона не тільки розумна, а що це, у першу чергу, людина. Могилянцем бути круто, ти отримуєш benefits від цього вже після першого курсу.

Виступ Богдана Гаврилишина у KSE

Дарунок книги “Залишаюсь українцем” від Богдана Гаврилишина

– Які б інновації впровадила в Могилянці?

– У першу чергу почну з того, що мені найбільше наболіло. Коли, наприклад, мої друзі створювали KMArt Yard, у них були постійні стопи через бухгалтерії та інше. Коли мені розповідали, я не могла повірити, що таке має місце в Могилянці! Я хочу, щоб ті люди просто зникли.

На магістерці я вже знала про Coursera, викладачі брали кейси закордонних видань.
Сase studies дуже важливі, але не такі, що були 1999 року, бо вони працювати не будуть. Дуже важливо, щоб викладачі не думали, що вони найкрутіші, щоб вони навчалися.
Я люблю дуже могилянське радіо на плацу. Те, що з самого ранку ми приходили потусити, я такого не чула про інші ВНЗ. Це ключові плюси. Столовку можна трошки поміняти, вона “підгулявша”.

Я завжди була в вільному доступі до Квіта, Брюховецького. Це круто. Коли ти розумієш, що він така сама людина, ти можеш прийти, потиснути йому руку, він дасть пораду. Це супер. Зараз я готова долучатися, допомагати, щоб Могилянка не зникла. Хотілося б, щоб хтось займався такою комунікацією з випускниками.

5G6A6604

Call to actions:

Бути Могилянцем – це круто! Якщо ви тільки плануєте вступати – це буде чи не найкращий вибір вашого життя!

Найцінніші фахівці – ті, котрі завжди готові розвиватись і вчитись. Ніхто не досконалий у жодній професії, але якщо ти здатен постійно розвиватись – тебе беззаперечно чекає успіх. Такі люди рулять у світі (рулять не гроші!). Змінюйте Україну до кращого і ніколи не сумнівайтесь, що все вийде.

І якщо бажаєте долучитись до відеосфери – то ми в PaperPlanes Production завжди раді могилянцям 😉 Долучайтесь у соцмережах, і буду рада допомогти.


Враження від спілкування: хочете змінити щось в цьому світі? Зробіть єдину річ – навчіться посміхатись, так як це робить Ілона. Уявіть яким легким і зачарованим було наше спілкування. Перфекціоністка, профі та красуння. Леви в Каннах вже сидять і чекають!


Спілкувався Олександр Король

Редакторки: Анфіса Дорошенко, Віта Шнайдер
Авторка заголовку – Дар’я Бичкова

Дякуємо за фото  Pin Production

Бажаєте долучитись до #dreamteam ММ? Гляньте вакансії та заповнюйте форму

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі