Гліб Ходоровський. “Треба більше усвідомленості”

28424475_1727455543975830_2250126234081558799_o

Освіта: НаУКМА (“Економічна теорія»)

Досвід: засновник компанії “MediaCast”, Conversionrate.store, викладач Mindfulness, корпоративний тренер з Mindfulness в Deloitte, Evo Group, MacPaw, Патрульній Поліції

Як дізнався про Могилянку? Чому вступив саме сюди?

– Тоді Могилянка була одним із топ-брендів. Нічого особливого про неї не знав. Просто відчув, що треба йти саме сюди. В 10–11-му класі вирішив, що хочу бути фінансовим аналітиком чи консультантом. Окрім того, паралельно вступав на льотчика.

Це якась нереалізована мрія?

– Мрія батька. У мене був вибір між Могилянкою й Кременчуцьким льотним коледжем. У льотний коледж не вступив, а в Могилянку пройшов.

Можливо, питання в мотивації?

– Так, звичайно. Але в льотний коллендж коледж, на щастя, не пройшов через стан здоров’я.

На щастя, бо хотів саме в Могилянку. Київський національний університет імені Т.Шевченка вже тоді мав репутацію корумпованого,”мажорного” університету. Тож, думав, якщо не вступлю в НаУКМА, буду навчатися в Кременчуцькому льотному коледжі.

Чому обрав саме таку спеціальність?

– Це було популярно на той час. В 11-му класі почав мріяти про власний бізнес, читав «Форбс», гуглив незнайомі слова.

Загалом, задоволений своїм вибором й освітою.

Могилянка –  це місце, де існує середовище для реалізації різних проектів.

Також в університету є бренд, завдяки якому можна брати участь в міжнародних, та будь-яких корпоративних студентських программах.

Пам’ятаю, як був керівником команди Могилянки по CFA Research Challenge. Це все пов’язано з фінансовим аналізом, CFA – основна організація в світі у цій сфері. Класний досвід. Під час навчання важливо робити якомога більше додаткових проектів. Уже на другому курсі почав свій перший бізнес.

З чим був пов’язаний цей бізнес?

– Він був про дистрибуцію прав на трансляцію платних телеканалів. Усе почалося, коли я після першого курсу пройшов у бізнес-школі програму під назвою «Почни свій бізнес цього літа». Там познайомився з Миколою Писковим, першим партнером по бізнесу. Телекомунікації, телемовлення були його основними інтересами ще з бакалаврату.

Спочатку планували зробити провайдера онлайн-трансляцій телеканалів і фільмів, за прикладом AppleTV, Netflix. В Україні ще не було нічого такого, як зараз Divan.tv, Oll.tv, Megogo.

Потім після низки відмов від потенційних інвесторів, вирішили що можемо своїми силами зробити дистрибуцію прав на трансляцію телеканалів для кабельних операторів провайдерів платного телебачення.  

Домовились з телеканалами, що отримаємо права їх продавати без передплат чи зобов‘язань по виплатам. Через 4 місяці MediaCast вже була прибутковою компанією.

Потім вперше в СНГ все ж таки отримали права на легальну онлайн-трансляцію телеканалів для Divan.tv.

Що саме ти робив?

– Здебільшого займався продажами і переговорами. Дистрибуція – це цілком про продажі.

Перший контракт уклав, лежачи на пляжі. Дівчина пішла купатися, а я тим часом зателефонував потенційному клієнту, який погодився на співпрацю. Після цього досвіду переконався, що підприємництво – це класно.

За весь час житя MediaCast продали прав на трансляції майже на мільйон гривень, в основному паралельно з навчанням.

 

Як поєднував роботу й навчання?

– Якби була краща самоорганізація, можна було б прекрасно все встигати. З предметів вибирав тільки те, що було цікавим особисто для мене. На все інше не дуже звертав увагу, виконував необхідний мінімум.

Можеш продовжити тему свого кар’єрного росту? Розкажи про моменти переходу, завершення якогось етапу й початку нового.

– Тут було декілька цікавих моментів. Перший – те, що ми не наважилися розширюватися й продавати в Європі. Існував ринок Прибалтики, так само російськомовна аудиторія, але там той же бізнес за кількістю абонентів був би в десять разів більший. Ми просто побоялися.

Також у нас були лише російськомовні телеканали. Якось на виставці до мене сам підійшов керівник дистрибуції каналів Sony. Я побоявся навіть сісти з ним за стіл переговорів, хоча він двічі запропонував.

Урешті-решт, цей бізнес закрив, коли почалася війна. У нас було 40 % доходу в Донецьку й Луганську. І всі телеканали – россійські і зовсім не хотілося продовжувати їх продавати.

 Скільки людей було у вашій компанії?

– Я з партнером і бухгалтер. У конкурентів теж було зазвичай до 5 людей. Весь ринок – це близько 800 провайдерів платного телебачення і у цьому бізнесі не було ніяких інших процесів крім продажів

Що стало причиною банкрутства?

Причина невдачі MediaCast – лише мій страх.

Війна – це фактор зовнішнього середовища. Якби вийшли в Прибалтику і домовились з міжнародними каналами, це була б зараз досить велика компанія.

Так буває з багатьма першими бізнесами, і це нормально. Найбільше заробляють «серійні» підприємці, тобто ті, у кого за спиною є досвід першого, другого, третього бізнесу. Треба просто повторювати, не зупинятися.

І ти вирішив йти вперед?

– Так, я ще багато чого робив. Важливо лише – постійно продовжувати і мати імунітет до стресу.

Більше всього виріс Conversionrate.store, агентство оптимізації конверсії сайтів. Зараз клієнти у 18 країнах, в Україні – оптимизуємо приблизно кожну третю гривню, витрачену в украінському інтернеті (prom.ua, bigl.ua, leboutique.com і тд).

– Ви створили бізнес, чи ти долучився до бізнесу з конверсією? Це маркетинг послуги?

– Починав просто як фрілансер на біржі Upwork.
Зробив профіль, написав десятьом потенційним клієнтам, отримав перший контракт. Так все почалося.

– І фріланс переріс в компанію?

– Так. Мій профіль був на першому місці у пошуку на Upwork по запитам про оптиміцацію конверсії

І це стало нормальним каналом продажів на США, англомовні ринки, ЄС.

– А як прийшов до медитації?

У часи MediaCast, я досить часто був на грані виключення з Могилянки. Завжди любив ризик – так, щоб не було нудно ☺ І ще був досить складний період закриття MediaCast, навіть був один суд. Я почав лисіти у 23 ☺ Значний стресс, як для цього віку.

Тоді і почав медитувати.

12744487_1054659704588754_5108022200981391280_n

Сам прийшов до цього?

– Шукаючи собі бізнес-наставника, ментора, познайомився з одним дуже цікавим підприємцем. Він розповів про існування духовних практик. В решті решт я пішов на десятиденний курс віпасани, після якого близько тисячі днів медитував щоденно, може днів 10 пропустив за весь час. Це була классична техніка для розвитку концентрації.

У житті дуже важливо вміти не включатися у стресс, не реагувати.

Це досить відносна річ, що об’єктивно не залежить від зовнішнього світу, як би контр-інтуїтивно це не було. Дівчинка студентка, що йде на червоний диплом і боїться отримати четвірку та Ілон Маск у якого вибухає третя ракета підряд, цілком можуть відчувати однаковий рівень стрессу.

У підприємництві й при побудові кар’єри менеджера, щоб зростати, потрібно брати на себе все більше й більше відповідальності, приймати з кожним разом складніші рішення, зустрічатися з більшими ризиками.

Усе це, очевидно, приносить емоційний біль. Імунітет до цих речей – одна з ключових характеристик, які допомагають для того, щоб робити більш масштабні речі.

Що у твоєму розумінні означає “імунітет”?

– Не бути поглинутим чисто фізіологічно, емоційно на будь-який негативний стимул.

Усі емоції на 99% автоматичні. Перша реакція зазвичай рефлекторна, та й уся наша поведінка – це запрограмовані реакції на різні стимули. Нейронні зв’язки програмують поведінку.


В результаті медитації з часом з’являється пауза між стимулом і рекцією. Це фізіологічна зміна, що дає неймовірну свобода і броню від стрессу

Можеш поділитися особистим «було – стало»?

– Я облисів досить рано, десь у 23 роки. Основною причиною цього був стрес через поєднання бізнесу і навчання.

Мало спав?

– Ні, спав нормально, просто постійно перебував у напрузі. Зараз я майже не відчуваю стресу, навіть фізіологічно.
На Ain публікував свої показники нервової системи для статті про біохакінг

Виникає запитання: немає стресу, немає емоцій? Чи впливає це на взаємодію з іншими людьми, чи не стало життя більш тьмяним?

– Життя стало спокійнішим. Наш мозок влаштований так, що будь-яка поведінка програмується тільки на те, щоб отримувати більше задоволення й менше болю. Людина природно створена так, щоб виконувати середньостатистичну роботу,  уникаючи ризиків. І в цьому, власне, сенс діяльності з точки зору лімбічної систему: більше задоволення, менше болю.

Досить часто людина формулює сенс свого життя в тому, щоб мати щастя на рівні потреб, задоволень. Фактично таку концепцію щастя можна звести до вже згадуваної мною формули: більше задоволень – менше болю. Щоб еволюціонувати на індивідуальному рівні, треба більше усвідомленості.

Завдяки цьому ресурсу ми можемо реалізовувати проекти, в яких закладено вищий сенс, ніж просто «більше задоволення й менше болю». Медитація у цьому випадку стає центральною навичкою. Для того щоб стати менш емоційним, треба багато медитувати. На мою думку, кожна людина повинна отримати якісь базові навички з цього.

Можеш навести аргументи на користь медитації?

– Крім емоційного балансу і відновлення сил кожного дня, дуже важливою навичкою є концентрація уваги на моменті й завданні, що стоїть перед тобою тут і зараз. За допомогою медитацій можна  припинити відволікання. Таким чином, ви станете продуктивнішим приблизно на 50%. Перевірте це на власному досвіді.

Важливо вміти керувати фокусом уваги. Ми не можемо керувати емоціями, подіями, а фокус уваги – це наш основний інтерфейс із цим світом, тож треба вміти ним користуватися.

Ти викладаєш, правильно?

– Корпоративно викладаю медитацію для Deloitte, MacPaw, Evo Group, Інтертоп, Патрульній Поліції, клініці біохакінгу SQ Lab.
У Deloitte люди медитують кожного дня о третій годині вже майже протягом року. Це допомагає відновити ресурс, заспокоїти нервову систему. Відповідно, другу половину робочого дня людина не імітує діяльність, а ще годину-дві якісно працює.


Досить складно працювати сфокусовано більше 2-4 годин. Ресурс уваги – це ресурс мозку, який витрачається. Його треба якось відновлювати. Медитація – чудовий інструмент для цього. Продуктивність також залежить від емоційного стану людини. Задоволений, життєрадісний працівник є більш продуктивним, ніж той, що засмучений і перебуває під певним тиском.

16836337_1368384176549637_6695451945470254825_o

Google провів дослідження: які співробітники є більш продуктивними – щасливі чи ті, що перебувають у стані стресу, напруги. Висновок був очевидним. Насправді щастя не залежить від зовнішніх обставин. У багатьох людей є така парадигма: досягну певної цілі, і потім буде щастя. Але такого ніколи не буде, тому що така  природа допаміну.

Досягання цілей – це допамін, нейромедіатор. Він регулює драйв досягнень. Поставити галочки, челенджі, – це все допамін. У ньому немає такої опції як щастя у кінці всіх досягнутих цілей.  Він дає лише очікування задоволення, що створює драйв щось робити.

Це відбувається через нещастя, від нестачі чогось. Цілей, які мають сенс, треба досягати, але разом з тим не повинно бути ілюзій, що після цього ти станеш щасливим. Досягнення щастя –  це паралельний процес.


Загалом, люди сприймають щастя як задоволення, відсутність болю, але це більше про нейромедіатор серотонін,  який приводить до цього стану.

Серотонін відповідає за блокування негативних эмоційних реакцій, меншу залученість в негативні емоції.

Дослідження показали, що медитація збільшує серотонін, на автоматичному рівні приводить до балансу, спокою, задоволеності.

Як дотримуватися балансу, не стати залежним від пошуку відсутності негативних реакцій?  

– З’являється звичка медитувати. Якщо медитував півроку, а потім два тижні не медитуєш, бачиш контраст. Тут не йдеться про ціль не відчувати негативних емоцій взагалі.

Можливо, є якась цікава статистика в світі? Наскільки ці тенденції залучені в бізнес, наскільки це трендово?

– У Силіконовій долині – це тренд номер один. Найвідоміші IT-компанії (Google, Facebook, Twitter та ін.) мають корпоративні програми з медитації. Існує багато досліджень про ефект від медитації, котра вже пересталаспрайматися як якась окультна практика чи кзотерика для хіппі.

Це інструмент.

Для зменшення стресу наприклад нічого кращого не існує. Медитації ефективніші, ніж будь-які антидепресанти, що по суті є наркотиками

З чого варто починати, наприклад, студентам? Як використовувати медитацію для навчання?

– Можу дати аудіозапис техніки, і всі, хто зацікавився, спробують. Для навчального процесу дуже важлива концентрація. Ця техніка вчить, що робити, коли увага відволікається. І під час роботи, і під час навчального процесу важливо слідкувати за тим, щоб фокус уваги залишався на завданні. Якщо увага нетренована, людині треба вдвічі більше часу, щоб обробити певний об’єм інформації.

Фото: Deloitte Ukraine

Фото: Deloitte Ukraine

Вміння працювати з інформацією є значно кориснішою, ніж більшість предметів. Завдання полягає не в знаннях, а в тому, щоб за той час поки ти не маєш постійної роботи, вивчити англійську, побудувати необхідні skills для керування проектами, собою, фокусами уваги. Навіть популярні soft skills не дають усвідомлення того, як керувати фокусом уваги чи емоційним станом. Усе це розвиває медитація.

Куди спрямував би читачів?

Спробуйте помедитувати просто зараз. Із аудіозапису буде зрозуміло що робити ☺ 

Спілкувався Олександр Король

Редактори: Тетяна Юла, Ганна Морозова

За основну світлину дякуємо Анні Гольцберг

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі