Дарія Лосєва: “Is smart a new sexy?”

Даша Лосєва

Освіта: молекулярна біологія в НаУКМА, генетика в ННЦ “Інститут біології”

Досвід: працює в “Лаборатория заботы о себе”, співзасновник “Myhelix

– Чому ти поступила в КМА? Як це відбувалось?

– Коли я брала участь у конкурсі “Юних винахідників і раціоналізаторів” та “Інтел Еко Україна” одним з членів жюрі була Білько Надія Михайлівна, саме вона мені, 16-річній дівчинці, сказала, що я створена для Могилянки і якщо не планувала туди вступати, то маю спробувати. Дійсно, до того часу я не планувала, але ці слова прозвучали так рішуче, що змінили моє життя.

У просторах КМА я відчуваю європейський чи, навіть, американський дух

Пам‘ятаю вперше як я пішла дізнаватись організаційні моменти вступу, вирішила прогулятись Академією. Це місце мене зачарувало, ніби ожили картинки з кіно: всі корпуси знаходяться в одному місці (я вважаю так має бути структурований навчальний процес), є бібліотека (я звикла читати з дитинства і мені потрібен такий спейс, де я навчаюся та готуюсь). У просторах КМА я відчуваю європейський чи, навіть, американський дух. Було надзвичайно приємно сказати слова вдячності Надії Михайлівні за її вплив на моє рішення щодо ВНЗ на “КМА 400 Фесті”, коли мене запросили прочитати лекцію – честь для мене і вдячність Академії за любов і можливості.


PIN_5G6A2133– Чому біофак?

– Першою книжкою в моєму житті був медичний атлас мами, який я любила розглядати. Він відіграв важливу роль у виборі зацікавлень.

Також мені з дитинства подобалось наукова тусовка, я брала участь у різних біологічних конкурсах, МАНі та здобула багато перемог у напрямку “медицина/біологія”. Коли ти науковець, ти постійно читаєш, ти в потоці інформації, в тебе є можливість досліджувати цікаві невідомі речі та процеси, ставити експерименти. Ці стани мене і стимулювали у виборі професії.

Однак у мене немає хисту до ботаніки, але завжди захоплювала біологія людини, мабуть через те, що мої бабусі і дідусі жили у великих містах, я абсолютно урбаністична людина, яка ніколи не саджала картоплю. Хоча теоретично знаю, як відбувається життєвий цикл пасльонових.

Ще одним з рушіїв обрання біофаку було те, що я з дитинства хворіла на гастрит, стандартні схеми тодішнього лікування не допомогали і я для себе вирішила розібратись чого мені погано і чим викликане захворювання дуже детально до молекулярного рівня. Мені цікаво займатись молекулярною біологією, я вважаю, це основа основ.

Могилянка зародила в мені багато корисних речей і дала мені ком’юніті, з яким ми досі спілкуємось

– Розкажи трохи про свої студенські роки

– Я дуже комунікативна людина з організаційними здібностями, тому активно брала участь у студенському житті Академії, була в організаторах і “Містер КМА”, і “Міс КМА”. Для мене КМА – це стиль життя, улюблене ком‘юніті, і взагалі я не уявляю себе без неї. Не дивно, що моє перше дівоче кохання та пристрасті відбувались у стінах Академії і з могилянцями. Що тут приховувати, Могилянка заклала в мені смаки і у виборі чоловіків, саме тому я сапіосексуал. Бо дійсно одні з найамбіційніших, найбільш креативних, діяльних хлопців навчались саме тут. Статистика наближається до 100% 🙂 Однак, на третьому курсі мені не вистачило практики, і я зрозуміла, що хочу поглиблюватись у генетику, тому перейшла у “ННЦ “Інститут біології” та закінчила тут на кафедрі генетики бакалаврат та  магістратуру.

Порівнюючи підхід до біологіі у двох ВНЗ: у Могилянці біолог – це універсальний солдат, вміє і знає все і всі напрямки; у Шеві ґрунтовніша спеціалізаія, у них кращі лабораторії, де можна більше зробити і поглибитись у вузькому напрямку. Могилянка зародила в мені багато корисних речей і дала мені ком’юніті, з яким ми досі спілкуємось. До речі, коли ми шукали людей у команду, найактивніше відреагували могилянські студенти, що дуже порадувало. І зараз більшість з команди – могилянці.

– У КМА природничий факультет один з найбільш критикованих і непопулярних, чому? Що можна і потрібно змінити?

– Коли я вступила, у мене було таке відчуття, що факультет пасивний, зациклений у собі, мало комунікує з іншими. На одному з найперших конкурсів талантів усі факультети брали активну участь, а ФПрН пасли задніх. Однак, мені пощастило бути старостою у талановитих одногрупників і змогти організувати наш виступ, тому ми на першому курсі були перші від ФПрН, хто виступив за роки два на конкурсі талантів. Я розумію, що пасивність факультету відбувається через специфіку вивчення природничих наук  – з нас вижимали всі соки в навчанні, багато теоретичної інформації, у якій потрібно розібратися. Особливо на початковому етапі. Та й  викладачі засуджували, що ми щось організовуємо, а треба вчитися.  

Нашою командою “Myhelix” хочемо змінити цю парадигму, бо науковці – це нові рок-зірки, рушії прогресу

Для того, щоб природничники займали більш значну соціальну позицію в Могилянці, потрібне краще матеріальне забезпечення, нормальні лабораторії, вкладати у розвиток науки в Академії. Робити круті наукові роботи на базі КМА.  А зараз старшокурсиники вимушені їздити в наукові лабораторії з Могилянки в інші інститути, які знаходяться не близько. Ти не в КМА весь день, а потім пізно ввечері повертаєшся в гуртожиток з іншого кінця міста і тобі не до веселощів. Однак, таке плідне навчання допомогає після закінчення поїхати за кордон працювати у лабораторії, для багатьох це мета, бо наші спеціалісти хоч і хочуть робити науку, а в Україні, на жаль, набагато менше можливостей. Якщо зробити зріз, то більше людей з природи кудись  виїжджають в Канаду, Францію і так далі. Також мені не дуже подобається ставлення до науковців в Україні взагалі: або ти виїжджаєш, або лишаєшся героєм тут. Не всі розуміють, який це героїзм лишатись в плані грошей у рідній країні. Нашою командою “Myhelix” хочемо змінити цю парадигму, бо науковці – це нові рок-зірки, рушії прогресу.

13698178_10207956250478787_1142934478479588013_o

– А що було після інституту?

– Після університету необхідно було вирішувати їхати за кордон продовжувати навчання і кар‘єру в лабораторії чи лишатись в Україні і спробувати змінити ситуацію з наукою тут. Я вирішила, що бажання самостійно впроваджувати нові ідеї в Україні мені важливіше ніж їхати на зарплату в іншу.  Тому ми  разом з колегою і подругою Русланою Шадріною організували проект “Myhelix”, мета якого – впровадження персоналізованої медицини в Україну. Ми надаємо  індивідуальні рекомендації людині у харчуванні, фізичних навантаженнях завдяки аналізу її геному. Робимо наукові досягнення і світові можливості ближчими до людей. Також у нас працює ціла команда науковців-ентузіастів, які популяризують науку, пишуть нереально цікаві і доступні статті, буквально нещодавно була презентація нашого сайту – надзвичайно важлива для нас подія. Також я пишу статті для різних видавництв та газети “Сегодня”, наприклад. Виступаю з науково-популярними лекціями сама та разом з командою. Цього літа мала честь виступити зі своєю ідеєю на традиційному червоному килимку TEDx на заході TEDx Women Salon Intro.

На разі ми з командою проходимо інкубацію в «1991 Open Data Incubator», участь у якому здобули на хакатоні.

Наш проект показує, що наукові знання можна монетизувати, та надає можливість молодим науковцям заробляти і робити круті експерименти, знаходити на них фінансування

– Розкажи про “Інкубатор 1991”, чому ви хотіли туди потрапити? Завдяки чому виграли цю можливість?

– “1991 Open Data Incubator” – гарна можливість для налагодження зв’язку цікавих проектів з державою та відкриття данних.  Основний процес інкубації – ментори пояснюють корисні речі, як будувати бізнес-плани, вирішувати юридичні питання та інше. За рахунок того, що вони надають знання, можна рухатися на пришвидшення. Оскільки в Україні немає генетичних данних для аналізу, наша ідея – це побудувати плацдарм та знайти інвесторів для подальшого розвитку. Ми хочемо зробити популяційний аналіз українців, побачити їх особливості, порівняти генетичні відмінності та шукаємо на це фінансування. Ці кроки є необхідними для впровадження персоналізованої медицини.

Інкубатор проводив хакатон, і мені як експерементатору було цікаво вийти за межі свого світобачення і взяти у ньому участь. Тим паче, що другий хакатон “Інкубатор 1991” відкрив секцію для медицини. Ми вирішили з “Myhelix” спробувати отримати новий досвід і знання, а також залучитись підтримки держави. Завдяки “1991 Open Data Incubator” у нашої команди з’явилась Марія Леоненко – наш арт-директор та Олександр Савсуненко – наш технічний директор. Наш проект показує, що наукові знання можна монетизувати, та надає можливість молодим науковцям заробляти і робити круті експерименти, знаходити на них фінансування.

pin A2213

– Розкажи трохи про персоналізовану медицину в Україні і свій проект “MyHelix”

– Персоналізована медицина  враховує індивідуальні особливості людини під час діагностики, лікування та призначення ліків. Генетичне тестування – це сучасний підхід у визначенні індивідуальних особливостей людини. У світі зараз багато ліків не назначаються без генетичного аналізу. Лікар розуміє, який метаболізм у людини і яка доза має видаватися, щоб лікування було менш токсичним і ефективнішим. Так само з діагностуванням: важко діагностувати захворювання без інформації про генетику.

В Україні немає якісного генетичного тестування з порадами, тож “Myhelix” буде його розповсюджувати. Ми зосередились на допомозі людям у підборі індивідуальних рекомендацій з харчування і фізичного навантаження – це life style підхід. Найближчим часом ми запускаємо у продаж наш продукт – генетичний тест для допомоги людям відкоригувати своє харчування таким чином, щоб поповнювати нестачу деяких вітамінів та мікроелементів, особливо це буде корисно тим, хто притримується жорстких дієт, наприклад, вегетеріанцям. Наступний наш тест буде включати більшу кількість генів та надавати рекомендації у харчуванні для подовження життя. Кінцева ціль – аналіз геному (генетичний паспорт) людини.

Ідея “Myhelix” – розуміти свої генетичні ризики і робити профілактику для їх усунення. Деякі речі не можна усунути, але можна відтермінувати у часі і людина довше буде здоровою.

– Що думаєш про стан сучасної української медицини?

– З приводу медицини я не компетентна оцінювати стан як спеціаліст. Можу сказати свою думку як пересічний громадянин. Я вважаю, що покращувати систему медицини в Україні необхідно, але в першу чергу необхідно забезпечити гарне фінансування медицини та оплату лікарям. Тому страхова медицина має вирішити цю проблему. Це дуже гарна світова практика, яка ефективніша, бо побудована на профілактиці  – це дійсно попереджає виникнення захворювання і дозволяє людям довше жити здоровими.

В Україні зовсім не налагодженний нетворкінг між науковими інститутами не кажучи вже про наукові установи з освітніми

– Як оцінюєш пов’язаність науки та освіти в Україні? Чи це важливо? (С.М.Квіт)

– Це обов’язково необхідно робити. Взагалі в Україні, як на мене, зовсім не налагодженний нетворкінг між науковими інститутами не кажучи вже про наукові установи з освітніми. Треба налагоджувати систему взаємодії і робити класні сувмістні проекти. Це одна з  благодійних задач “Myhelix”. Буквально на цих вихідних в Одесі організовували зустрічі з науковим журналістом Асєю Казанцевою та науковою спільнотою Одеси.

– Ким ти хотіла бути в дитинстві і чи здійснилася твоя дитяча мрія?

– Я з дитинства хотіла бути генетиком людини.  Мене манили знання про ДНК, нові можливості, які відкрились у розумінні цієї науки після розшифровки ДНК. Найкраще у житті – це займатись улюбленою справою. Пізнавати нове. Мені подобається, що знання в генетиці дуже прикладні і завдяки цьому можна допомогати людям, робити їх здоровішими, краще пізнавати себе.

Я вважаю, що генетика – це наука теперішньою і найближчого майбутнього в кооперації з програмістами та інформатиками

5G6A2050-2

– Зараз у генетиці відбуваються послідовні прориви. Деякі науковці стверджують, що через 50 років виведуть види уже зниклих (давно і недавно) тварин та рослин. Ти схильна вважати генетику наукою майбутнього? І чи можна буде таки за ДНК вивести динозаврів?) А чи потрібно?

– Я вважаю, що генетика – це наука теперішньою і найближчого майбутнього в кооперації з програмістами та інформатиками.

На мою думку, напрямок, який зараз буде розвиватись, це редакція геному або створення нових геномів. Зараз в Америці шукають фінансування для проекту “Синтетичного геному людини” (“The Human Genome Synthesis Project (HGP2)”) по анології з проектом “Геному людини” (“The Human Genome Project”). Ідея проекту полягає у синтезі першого людського геному в лабораторії, це дасть можливість створити людину без біологічних батьків. Для мене цікавіше відновити людину ніж динозавра. Але з етичної точки зору, хто буде вирішувати, кого створювати (Енштейна чи Гітлера), чому саме цю людину, скільки їх буде і т.д. – це запитання.

Зараз наукове знання іде на продовження життя (для того, щоб ми могли освоювати космос, адже для перельоту потрібно не старіти) і на боротьбу з раком, тому що в космосі велика радіація і відбувається розвиток онкології.

У багатьох фільмах про теорії змови головна роль віддається генетикам, які виведуть вірус для знищення частини людства, щоб зменшити кількість населення. Чи не вважаєш ти, що генетика може бути  небезпечною наукою?

– Це можливо, але цього не потрібно боятися. З нинішніми знаннями і можливостями інформація послідовностей ДНК є доступною і мікроорганізми можна синтезувати. Біологічна зброя у її “кіношному” сприйняті не спрацьовує, бо як не дивно, в популяції можна знайти людей стійких до чогось. Наприклад, приблизно 7% населення не захворіє на ВІЛ, бо в них особливий варіант гену, який захищає від зараження. Але страшно те, що відбувається зараз, коли у нас з’являються штами, бактерії, на які не діють антибіотики через неправильне використання у тваринництві та самолікуванні. Зараз наукове знання іде на продовження життя (для того, щоб ми могли освоювати космос, адже для перельоту потрібно не старіти) і на боротьбу з раком, тому що в космосі велика радіація і відбувається розвиток онкології.

12512584_10206595958512338_2789651002229253094_n

Фізичні навантаження – один з найефективніших профілактичних методів для досягнення здоров’я. Всім бажаю знайти свої 30 хвилин для здоров’я!

– Розкажи трохи про спорт чи хобі в твоєму житті

– Практикую йогу, але це не хобі, а стиль життя. Також бігаю. Біг для мене – процес, під час якого я гарно концентрую увагу.

Зараз, нарешті, почала займатися джиу-джитсу (взагалі довго вагалась зайнятись бойовим мистецтвом). Обрала джиу, бо у цьому виді спорту важлива техніка, а не маса. Ще вчусь плавати, тому що я декілька разів тонула в дитинстві та мені складно вчитись, постійно ковтаю хлорку, але це моє слабке місце, і я хочу його виправити. Вважаю, що якщо людина хоче чим подовше зберігати розумову і фізичну активність, то спорт – це безумовна річ для цього.

Фізичні навантаження – один з найефективніших профілактичних методівпокращення здоров‘я. Всім бажаю знайти свої 30 хвилин для здоров’я!

– Кожний за життя збирає декілька своїх лайф-хаків. Наприклад, чистити зуби і присідати, мити посуд і медитувати. Які є у тебе?

– Мій лайфхак – сортувати речі не по типу, а по образу і намагатись викидати все, що не вдягалось більше двох сезонів). Це настільки полегшує життя зранку, не виснажуєшся питаннями що вдягнути – бо все у шафі вже посортоване – бери і вдягай.

Для організації часу, я маю три сумки: для джиу-джитсу, для бігу та плавання – вони у мене складені, і я не переживаю, що щось забуду. Так само з ноутбуком, для якого все необхідно вже складено в сумці.

Кожної осені я виділяю час на медичну перевірку. Профілактика має бути у твоєму житті. Я собі обираю систему, яку досліджую. Наприклад, нещодавно дослідила свою спину, зробила МРТ, пішла до невропатолога з результатом. Минулої осені перевірила свій шлунково-кишковий тракт. Таким чином можна побачити, що у тебе гаразд, а на що звернути увагу. Далі хочу сходити до кардіолога. Своє здоров’я – це відповідальність кожного.

“Ген могилянця”, якщо пофантузувати, – це якраз люди з вмінням робити щось за ідею

PIN_5G6A2167– Що найбільше тобі подобалось в КМА? Які “гени” є суто могилянською рисою, на твою думку?

– До речі, “ген могилянця”, якщо пофантузувати, у моєму баченні – це якраз люди з вмінням повертати і робити щось за ідею. Ваш проект допомогає шукати “своїх” з цим геном 😉

У КМА найбільше подобалася її атмосфера, яка починається з вступних лекцій Брюховецького, бо коли він говорить про те, що ми еліта нації, це накладає велику відповідальність на тебе. Ти вже не можеш зганьбити вже себе, тому що таким чином паплюжиш Академію. Я б сказала, що в КМА ти вчишся не на факультеті, а в Академії в цілому. Це налагоджує зв’язок між студентами, тому не важливо, на якій вони спеціальності навчались. Так само вже вийшовши зі стін КМА і зустрівши людину, ти маєш з нею про що поговорити.

Якщо забезпечити гідну платню,  викладач буде творити і викладати по-справжньому, створювати індивідуальні завдання

– Що варто покращити? Які інновацій неодмінно впровадити в КМА і як саме?

– У плані Могилянки я б хотіла трохи змінити Факультет природничників. Іноді навіть виникають ідеї зробити безпосередньо і свій внесок – почитати курс чи допомогти у створенні класної наукової лабораторії. Але це довготривалі плани, не найближче майбутнє. Взагалі, вважаю, що потрібно відмовитись від класичного формату лекцій та семінарів. Більше індивідуальних завдань, коли ти поглиблюєшся в коріння питання. Завдання не повинні буди попсовими (реферати, які лишились апендицитом минулого на попсові теми). Це задача викладача вигадувати цікаві штуки. Він має персоналізовувати завдання. Важливо створювати мультидисциплінарні проекти, як стартапи. Одночасно має бути класична начитка на тему (у вигляді онлайн курсу) або давати список тем, які потрібно розібрати за семестр. Мені подобається вільне слухання, але не для того, щоб іти працювати або гуляти, а для того, щоб ти вирішував, чи розбираєшся в темі з групою чи індивідуально.

Нещодавно з друзями підіймали питання освіти і дійшли висновку, що бідні люди не можуть викладати, бо людина, яка приходить в освіту за акредитацією, не зацікавлена і не вмотивована робити і створювати класні нові впровадження для студентів. Якщо забезпечити гідну платню,  викладач буде творити і викладати по-справжньому, створювати індивідуальні завдання. Навчання – час, який інвестуєш в майбутнє.

– Без яких цінностей ти б не впізнавала себе?

– Я не бачу себе без свободи у творчій сфері та впроваджені реформ. Мені подобається експериментувати (зараз з дієтою). Мені подобається реформувати (підмічати, що неефективно і пропонувати щось краще). Ще я не уявляю себе без сестер, рідних та друзів. Не уявляю себе без людей, які створюють “Myhelix”.

КМА має бути на крок попереду інших університетів і задавати тренд

– Які риси і характери хотіла б бачити у сучасних студентах?

– Могилянка вже дає ресурси нетворкінгу, тільки бери користуйся, вибудовуй зв’язки з іншими людьми.

Якщо говорити про природничників – зосереджуватися на спеціалізації і адаптуватися до нових методів,  але комбінувати з актуальними знаннями (економіка, інформатика).PIN_5G6A2035

– Яке майбутнє пророкуєш КМА?

– Пророкую успішне майбутнє кращому ВНЗ. Адже Академія завжди була на передовій, мала дуже революційні погляди, необхідно продовжувати у тому ж напрямку і не зупинятись. КМА має бути на крок попереду інших університетів і задавати тренд. Впевнена в успіху Могилянки!

Call to actions:

Звертайтеся з усім, в чому я компетентна. Нам треба крутого програміста-універсала (ми пропонуємо навчитися аналізувати геном). Всі люди, хто готовий робити афіші, круті рубрики, маркетологи чи економісти (потренуватися бізнес-ідеї) нам теж потрібні.


Враження від спілкування: 

Чи створимо ми Jurrasic Park? Чи зможемо в найближчі 15-20 років збільшити середню тривалість життя на +50 років?! Не відомо. Але навіть, якщо 0.01% – є, то я безмежно радий, що МОГИЛЯНЦІ на передовій цих технологій. Дарія – смарт-сексі генетик, яка будує мостик між гіками-науковцями та тих, хто бачить результати важкої праці тільки на долоні у вигляді Айфону чи нової аплікушки. Науці в Україні – бути, бути цікавою, практичною і красивою


Спілкувався Олександр Король

Редакторки: Мілена Комар, Віта Шнайдер

Дякуємо за фото  Pin Production

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі

3 responses

  1. Звичайно Дарія сексі. Але, крім цієї статті, ніде не знайшов, що вона з могилянки. Тобто позиціонування і співвідношення себе з могилянкою.
    Навіть на сторінці ВК https://vk.com/id184341360 Написано – закінчила КНУ Шевченка.
    Чи можна поставити дорівнює між могилянець і закінчив могилянку?

    Ну, і щоб геть причіпитись. ))) Могилянці вживають “виш”, а не “вуз”. Є ще певні словесні коди типу “протягом”, “разом” та інші. Хоча може вже могилянка не та? )))

    Ну, а загалом класний проект у Дарії! Бажаю їй успіхів і результатів!!!

    • Дякую за коментар, приємно, що ви слідкуєте за відповідністю до статусу могилянця та проектом. На жаль, не слідкую за сторінкою вконтакті, краще дивитись за моїм позиціонуванням у фейсбуці: https://facebook.com/dariya.loseva
      Могилянку не закінчувала, про це написано вище)

  2. Могилянець і закінчив могилянку – точно не можна ставити (бо у нас є викладачі, студенти, абітурієнти, адміністрація, хто не закінчував КМА 🙂

    Могилянка – точно не та, бо змінюється! 🙂

    Я, до речі, вживаю і “вуз”, “протягом”, “разом”. І не вважаю, що це в мені віднімає могилянськості.

    Проект їх дійсно – крутий. А Вам дякуємо за коментар!

Comments are closed.