Час плинний, а якщо ти могилянець – то це назавжди

67697328_2848961158509746_8889815711187206144_n

“Зустріти друзів, однокурсників та знову відчути могилянський дух. Хочеться просто повернутися в сім’ю!” – з такими очікуваннями на подію завітав один із партнерів, директор із комерційних питань ПАТ «Укргазвидобування», випускник НаУКМА, Сергій Федоренко. Подібні сподівання мали чи не всі гості KMA Alumni Gathering, що відбулася 20 липня в Bel Etage Music Hall.

За словами чинного президента Асоціації випускників НаУКМА, Костянтина Пересєдова, одне із завдань заходу – познайомити випускників ближче з Асоціацією:

“Коли спільнота розростається, їй потрібно якимось чином еволюціонувати, знаходити центр, що буде підтримувати невпорядковані зв’язки. В іншому випадку, спільнота розпадеться на багато маленьких “тусовок”, які зі спільного мають хіба спогади про Могилянку”.

Команді організаторів Гала-Події вдалося зібрати разом “старічків” або ж по-іншому “розумних і дорослих”, “середнє покоління”, а також “молодих і перспективних”, аби надихнути їх до взаємодії одне з одним, з Академією та Асоціацією.

67404514_2848948635177665_5874907570300256256_n

МОГИЛЯНСЬКИЙ ДУХ

Налаштувати гостей на одну хвилю допомогло відео “Відчуй Могилянку. 30 відчуттів, від яких неможливо відмовитись в КМА. Зарядіться цією атмосферою і ви!

Гостей також привітали Почесний Президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький та чинний  Президент Андрій Мелешевич. В’ячеслав Степанович звернувся до могилянської спільноти зі словами гордості за талановитих, успішних, цілеспрямованих людей, що вийшли зі стін Академії: “Хочу вам побажати міцності характеру, життєвого щастя, удачі, і того, щоби ви все-таки виконали моє передбачення, що саме випускник Києво-Могилянської академії стане президентом України. Це ще не гарантує, що все буде геть добре, тому що добре буде нескоро. Треба бути свідомим, що добро завойовується роками. Це зло можна вчинити за 10 хвилин. Я думаю, що ви налаштовані на добро, і я вам бажаю всіляких успіхів. Я вас люблю всіх».

В свою чергу: Андрій Мелешевич, наголосив, що успішний розвиток університету великою мірою залежить від підтримки колишніх студентів. Твердження, яке неодноразово лунало з уст різних гостей протягом усього заходу. Наприклад, Валерія Казадарова вважає, що створити університет мрії цілком реально, однак для цього потрібна скоординована праця адміністрації, викладачів, студентів та випускників.

Варто зазначити, що подію відвідали також партнери Асоціації випускників НаУКМА, представники Dragon Capital, Horizon Capital, Arzinger, Omni Campus, GlobalLogic, Mind.ua, B&B Foods, Jacobs та Укргазвидобування. Вдалося обговорити найбільш ефективні форми співпраці. Зокрема Сергій Федоренко зауважив, що молоде покоління потребує розвитку професійних навичок, які можна здобути у компаніях більш досвідчених колег-випускників: “Йдеться про програми стажування, mid-study, ярмарки вакансій та й, загалом, колаборацію щодо працевлаштування”.

Такої ж точки зору дотримується й голова партії «Голос», Юлія Клименко: “Ми повинні розбудовувати могилянську спільноту, тому що у нас одні цінності, один майндсет. Ми можемо дати досвід молодшим, натомість молодші поділяться енергією”. Єдність енергії та досвіду – сила, здатна рухати державу вперед. “Тому давайте єднатися в будь-яких формах”, – закликала колишня заступниця міністра економічного розвитку України. 

ПАНЕЛЬНІ ДИСКУСІЇ 

А як щодо панельних дискусій? Як ви розумієте, без інтелектуальних розваг на могилянській вечірці не обійшлося. Організатори вражали присутніх нестандартним підходом до інтерактивної частини. 

“Мені дуже сподобався формат, уперше бачу панельні дискусії. Як на мене, то це знахідка. Добре, що вони були інтерактивні й зал не просто сидів, а впливав на питання, які обговорювалися”, – своїми враженнями поділився випускник й один з меценатів Альма-матер, Віталій Іванченко.

Фокус на Могилянці і могилянцях

Під час першої панелі учасники дискусії, а саме: Валерія Казадарова (керівниця відділу стратегічного розвитку НаУКМА), Дмитро Тарабакін (член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також наглядової ради НаУКМА), Юлія Ковалів (Голова Офісу національної інвестиційної ради при Президентові України) та Юлія Клименко (Голова партії «Голос»), – разом з талановитою модераторкою Вікторією Сидоренко (директорка з комунікацій на UA: Суспільне мовлення) шукали відповідь на питання, хто ж такі могилянці. 

67287460_2849058775166651_4215643867132723200_n

Зійшлися на думці, що могилянців об’єднують компетентність, цінності й досвід. Так, наприклад, Юлія Клименко зізналася: “Коли набираю людей на роботу, для мене випускники Могилянки – це вже  бренд-нейм. Чесно кажучи, їхні резюме завжди ставлю попереду”. Натомість Юлія Ковалів таку довіру до могилянців пояснила інтелектуальним й ціннісним ситом, крізь яке протягом 4-6 років проходять студенти Академії. На думку Голови Офісу національної інвестиційної ради, спільноті могилянців не вистачає скоординованості й інституційності. Міркування колег розділили також Валерія Казадарова й Дмитро Тарабакін, а щонайголовніше – глядачі в залі.

Також під час першої панелі вдалося обговорити питання розвитку Києво-Могилянської Академії. Присутні визнали, що “У 2019-му Могилянка – це якісний за українськими мірками університет, який дає ґрунтовну освіту, прививає певні цінності та створює тематичні спільноти розумних і небайдужих людей, але якому бракує грошей, професорів і драйву, щоби стати східноєвропейським Гарвардом чи Оксфордом”. 

Як влучно підмітив Дмитро Тарабакін: “Є таке відчуття, що потенціал Академії набагато більший, ніж те, що ми бачимо сьогодні”. Юлія Клименко звернула увагу насамперед на те, що жоден із провідних університетів світу не вдалося побудувати за 25 років, а до того ж, бюджети цих вишів в рази більші за могилянський: “Поточні технології дозволяють зробити навчання у вищій школі жвавішим, цікавішим, з меншими коштами можна мати більший імпект. Тому, все в наших руках”. “Наша надмета, – на думку Валерії Казадарової, – створити потужний ендавмент, який розв’яже трішки руки університетові й надасть можливість активно розвиватися”. Зрозуміло, що допомагати треба в міру власних можливостей (талантами, інтелектом, фінансово, часом), однак важливо, щоб у кожної підтримки була єдина мета. Не можна не погодитися зі словами Вікторії Сидоренко про те, що культуру критики могилянці випрацювали добре; саме час спрямувати сили на виховання в собі й у наступному поколінні культури вдячності; вдячності не словами, а рішучими діями.

Розмірковуючи над роллю могилянської спільноти у соціально-політичних подіях України після відновлення незалежності, визначили, що “Випускник Могилянки – це точно не той, хто пасе задніх” (за словами Дмитра Тарабакіна); однак, аби перейти від ситуативної мобілізації до структурованої, нам не вистачає все тієї ж організованості, довгострокового об’єднання сил. 

Завершили першу панель доволі символічно: разом подякували В’ячеславу Степановичу Брюховецькому за його старання й наполегливу працю; а також передали привіт усім, хто не прийшов на Гала Подію й не долучився до того, щоб стати рушійною силою наших змін сьогодні (шукайте відео-звернення на просторах Інтернету).

Користуючись моментом, Валерія Казадарова запросила усіх присутніх завітати на сьомий Благодійний вечір на підтримку Києво-Могилянської академії, який відбудеться 9 листопада 2019 року.

Не дискусіями єдиними! У перерві між панелями на учасників KMA Alumni Gathering чекала фан-пауза, під час якої найшвидші й найрозумніші гості отримали призи від партнерів події – KMA Gift shop, Mind.ua та B&B Foods.

Бренд, держава й еліта: що їх об’єднує?

Під час другої панелі говорили про Україну та її роль у світовому контексті. Своїми думками поділилися: Тарас Лукачук (СЕО регіону EEMEA компанії «Jacobs Douwe Egberts»), Олеся Островська-Люта (директорка Мистецького Арсеналу), Ірина Литовченко (співзасновниця фонду Таблеточки, генеральна директорка Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ), а також Юлія Безвершенко (заступниця голови Ради молодих вчених НАН України). Модератор дискусії – Андрій Сусленко.

У ході розмови з’ясували, що Україна – початківець у світовій дискусії. Пані Олеся відзначила, що ми є радше реципієнтом, до того ж часом не дуже ретельним; робимо перші кроки у побудові міжнародної політики; тільки починаємо свою дипломатію. Тоді як Ірина Литовченко вважає, що у сферах, де є лідери (наприклад, охорона здоров’я), нас почули. Підсумувала вищесказане Юлія Безвершенко: “За кордоном знають окремих талановитих українців, професіоналів своєї справи. У цьому сенсі люди роблять більше, ніж держава в цілому”.

67077620_2849057301833465_4170440113731403776_n

Перчинкою обговорення стало останнє питання панелі: “Чи є, на Вашу думку, Могилянці елітою?” Слово “еліта” викликало жваву дискусію. Значення контраверсійного терміну в ході розмови уточнили. Зокрема Олеся Островська-Люта запропонувала визначення: “Еліта – це ті спільноти і групи, котрі мають найбільший вплив у суспільстві в певному сегменті (політичні, наукові, культурні, професійні еліти)”. Зійшлися на тому, що могилянці присутні в цих “елітах” точково, однак чи достатньо цього, аби докорінно трансформувати ці групи, це ще питання.

Порада від Ірини Литовченко: “Могилянка сформувала дуже хороший кадровий резерв, звідки можна витягувати людей на більш високі посади. Задача тих, хто вже стрибнув вище, зокрема наших спікерів, забирати цей ґрунтовний кадровий резерв із собою”

Наостанок пані Юлія окреслила дві, найбільш важливі на її думку, функції “еліти”: побудова держави й просвітництво.

ВІДЧУЙ, ЩО ТИ НЕ ОДИН

KMA Alumni Gathering – це не просто зустріч випускників. Це старі друзі, нові знайомства та спілкування з людьми, які мислять в однаковій площині та мають однакові цінності. Саме тому важливою частиною заходу став неформальний нетворкінг. 

Під час цієї частини, гості мали можливість поспілкуватися в дружній атмосфері, під лаунжову музику, а також скуштувати брауні від Veterano Brownie та снеки від спонсорів B&B Foods.

Оскільки на події були присутні представники різних поколінь випускників, то з’явився ризик виникнення певних бар’єрів у спілкуванні. Віталій Іванченко, до прикладу, порекомендував наступних зустрічах постаратися залучити фасилітаторів чи лідерів, котрі б допомагали  здолати незручності у спілкуванні: “У нас велика різниця у віці, тож треба, щоб нас якось змішували, аби ми не були кожен у своїй тусовці. Але дорогу осилить той, хто йде. Сподіваюся, наступного разу організатори це врахують”.

67112634_2849059008499961_2200754045767909376_n

ХВИЛИНКА НОСТАЛЬГІЇ ВІД ВИПУСКНИКІВ

Нетворкінг – прекрасна нагода вивідати у гостей вечора, що вони пам’ятають зі своїх студентських років. Респонденти з радістю поділилися враженнями від Гала Події й відповіли на декілька “могилянських питань”.

Могилянські цінності, які виділяють для себе випускники

Денис Красніков: “Глибина мислення, певне критичне мислення; цілеспрямованість; віра у свої сили”.

Олександра Луценко: “Перше – це сприймати світ із широко розплющеними очима й навчатися. Могилянка вчить вчитися. Друге, безумовно, це усвідомлення, для чого нам потрібна мова. Академія виховала в мені повагу до країни, де я живу. Третє (але не останнє): час плинний, а якщо ти могилянець – то це назавжди”.

Дмитро Стригун: “Я не люблю зловживати цим словом, але щодо могилянців воно справедливе. Окрім того, що Могилянка виховує в людях культуру й дає професійні знання, вона наділяє їх патріотизмом, який може поширюватися й заряджати інших. Узагалі, Академія дає ті моральні цінності, які допомагають у складних ситуаціях (і не тільки) робити максимально точний і правильний вибір. Це чесність, професійність, порядність, повага до інших і, що важливо, – відкритість світу. Для мене Могилянка – це міжнародна спільнота. Багато випускників працює й живе за кордоном, але в душі вони лишаються могилянцями, і це важливо”.

Мар’яна Пиріжок: “Могилянка не дала мені принципово нових цінностей. Краще сказати, що це я обрала навчальний заклад відповідно до власних цінностей. Академія мені дуже підійшла, тому що наші цінності збіглися. Щодо навчання – це, звичайно, цінність не списувати. Можливо, примітивна на перший погляд, але дуже правильна. Окрім того, Могилянка дала мені сили боротися, ніколи не зупинятися”.

67096028_2848961525176376_2546299892901347328_n

Три речі, які вам дала Академія

Вікторія Сидоренко: “Складно виокремити лише три, бо їх насправді значно більше. Назву найважливіші, на мій погляд.

Найперше – це люди, спільнота з цінностями та орієнтирами, які я поділяю. Серед них мої найближчі друзі, ті, кому я довіряю, і хто по житті зі мною вже багато років.

По-друге, вміння вчитись. Не знання у класичному сенсі, як набір інформації, даних, а розуміння того, як цю інформацію здобувати, як перевіряти і критично мислити, як застосовувати; і найважливіше – ніколи не зупинятись у процесі навчання, вчитись все життя, постійно розвиватись. 

І третє – це відчуття власної цінності для суспільства. Могилянка завжди вчила, що ти живеш не просто для того, аби добре жити; ти існуєш для більшого – щоб  робити Україну кращою. Робити вклад у суспільство частиною якого ти є – ось твоя місія; ось, для чого ти тут. Усвідомлення власної цінності для спільноти і сили змінювати щось на краще – це, мабуть, найважливіше з усього, що дає своїм випускникам Могилянка. Без віри у здатність змінювати світ навколо я б не була собою”.

67729126_2849416328464229_4801720510046011392_n

Віра Сердюк: “По-перше, Могилянка дала мені можливість критично мислити. Юриспруденція – досить жорстка наука. І тільки зараз я змогла оцінити, що нас навчали не заучувати норми закону, а думати й шукати варіанти. По-друге, Академія дала відчуття свободи. Я вступила до Могилянки 1996 року, шістнадцятирічною. Тоді ще існували певні рамки, «дитя совка» і т. ін. У 16 років ти нібито вільний, однак все одно не покидало розуміння, що треба підкорятися правилам, які існують у цьому суспільстві. Могилянка допомогла мені усвідомити, що ти цінний сам по собі. Незалежно від поставлених рамок,  ти можеш бути тим, ким хочеш і тебе сприймуть з усіма твоїми особливостями. І третє – це відсутність страху. Багато років я працюю в банківській системі. Банківська система – це постійне регулювання, жорстка субординація, тобто ти маєш підкорятися правилам. І якщо ти повністю занурюєшся в цю функціональну субординацію, починаєш відчувати себе гвинтиком у системі. Уміння виразити власну думку, не боятися йти проти течії, проти системи й мати в собі на це сили й натхнення – дуже важливе. Молодші покоління випускників більш вільні у цьому. Однак для тих, хто закінчив Могилянку майже 20 років тому, це уміння справді безцінне”.

Юлія Клименко: “Перше – чіткі життєві цінності й принципи, якими я живу і з якими я працюю в бізнесі. Друге – це дуже багато друзів. А третє – це, звісно ж, гарну освіту”.

 Згадайте себе до вступу в Могилянку й після її закінчення. Що змінилося?

Олеся Островська-Люта: “Для мене Могилянка – дуже трансформуючий досвід. Це історія про те, що успіху можна досягти самою лише важкою працею й використанням свого досвіду. Це досвід успіху без жодної ознаки корупції. Людина, провчившись 6 років у Могилянці, твердо переконана, що досягнення – це результат праці й розуму. Я думаю, що це і є наш фундаментальний могилянський досвід, який формує цю особливу цінність могилянців”.

Сергій Федоренко: “Могилянка виховує не тільки професіонала у своїй галузі, але й патріота. Основне кредо, з яким людина виходить із Могилянки: думати про країну і свою участь в її розбудові”.

67402074_2849053525167176_2770211926909648896_n

Червоною ниткою крізь усю подію пройшла думка, озвучена на початку заходу Тарасом Лукачуком: “Можна, звичайно, продовжити збиратися раз на рік, на два й мати гарну тусовку, однак можна зробити трошки більше. Створити певну спільноту, яка буде більш формальною, ніж неформальною; яка буде побудована на певних правилах і принципах. Моя мрія, щоб у цю спільноту люди хотіли попасти й щоб це було непросто”.

Щиро віримо в те, що Гала Подія – перший крок на шляху до здійснення цієї чудової мрії.

Підготували: Тетяна Юла, Ганна Морозова

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Receive Updates

No spam guarantee.

Коментарі

коментарі