Освіта – це сфера діяльності, яка передбачає постійну та безпосередню взаємодію між тим, хто навчається та тим, хто навчає. Освітню діяльність можна покращити, якщо всі, хто задіяний в освіті, отримуватимуть інформацію щодо правильності виконання тої чи іншої дії. Специфіка освіти полягає у тому, що зворотній сигнал можна передати безпосередньо від об’єкта (студента) до суб’єкта (викладача).

Американський педагог Ден Хаунсел зазначав: таке джерело зворотного зв’язку, як студенти, дає можливість оцінити зрозумілість викладу, чіткість сформульованої теми та доступність навчальних інформаційних ресурсів.
Основним елементом зв’язку між викладачем та студентом є традиційна оцінка. Але її для повноцінного зворотного зв’язку вочевидь недостатньо.

Оцінка, яку викладач вписує у заліковку, не передає, наскільки інформація, що була викладена на курсі, здалася студенту корисною і цікавою.

Для того, щоб не відставати від потреб студентів, ВНЗ по всьому світу запроваджують комплексну систему оцінювання навчальних дисциплін. Відповідно до результатів дослідження викладач може внести корективи у навчальний процес, адміністрація – скорегувати управління ВНЗ, а Міністерство освіти і науки – видозмінити свою політику. Введення оцінювання може сприяти інтеграції українських ВНЗ у глобальний освітній простір.
Коректна реалізація оцінювання – справа архіважлива. І не лише через потенційні зміни в освіті. Реакція викладачів на зворотній зв’язок у формі оцінювання може бути вкрай чуттєвою, оскільки оцінювання зачіпає проблему професіоналізму.

Дослідження Університету штату Пенсільванія свідчать, що 92%, тобто переважна більшість викладачів, переконані що їхній рівень викладання – вище середнього.

Не можна стверджувати, що всі вони насправді викладають погано. Проте, один із постулатів вищої освіти зазначає, що будь-яку справу можна зробити краще. Відповідно, завжди існує простір для розвитку.
В США та Європі над методиками оцінювання якості освіти працюють одразу декілька потужних центрів, таких як: Асоціація з вивчення вищої освіти (ASHE), Асоціація американських університетів (AAU), Європейська асоціація університетів (EUA) та Європейська асоціація гарантії якості вищої освіти (ENQA).

Студенти не мають лишатись осторонь процесу оцінювання якості освіти. Вони можуть бути активними у проведенні соціальних опитувань та експертних оцінювань.

Експертне оцінювання проводять у трьох формах: опитування викладачем, інтерв’ю студентів зі спеціалістом-психологом, а також шляхом інтерв’ювання випускників ВНЗ.

Більш докладно слід розглянути метод оцінювання шляхом соціального опитування. Незважаючи на те, що даний метод не є досконалими, він залишається основним методом зворотного зв’язку у ВНЗ США та Європи.
Найважливіше у проведенні соціологічного дослідження – створити якісний опитувальник. Це підкреслюють вчені з університету Антверпену. Опитувальник має бути попередньо протестований на студентських фокус-групах, щоби забезпечити висвітлення кожної теми необхідною кількістю питань. Важливо також, щоб студенти розуміли всі запитання, тому перед проведенням процедури оцінювання слід проводити інструктаж студентів. Питання в соціологічному дослідженню мають бути присвячені саме тому курсу, який щойно був прослуханий.

Не можна створювати універсальний опитувальник для всього університету, через істотну різницю в програмах та різні рівні складності навчальних дисциплін. Проте зіставляти результати різних опитувальників – некоректно. Тому в університеті Північної Кароліни, відповідно до потреб наукової галузі, складають єдину на факультет форму для опитувань. Один опитувальник на факультет використовується також в університеті голландського Лейдену.
Зазвичай, оцінювання проходить на останньому занятті, або он-лайн після нього. Важливим є те, щоби оцінювання було здійснено до оголошення оцінок, щоб забезпечити об’єктивність респондентів. Така практика наявна в університеті шведського Лунду, Лейдену, в Центральноєвропейському університеті Будапешта. Втім такий порядок проведення дослідження не є абсолютним. За даними  дослідження університету Огайо, оцінки студентів не мають істотного впливу на відповіді в соціальному опитуванні.

 

За даними з дослідження університету Торонто, на оцінювання також не впливають наукова ступінь викладача та його заробітна плата. Набагато більш значущим для опитування є вплив гендерних факторів та походження викладача і респондента. Негативним аспектом оцінювання є те, що студенти оцінюють радше атмосферу в аудиторії, аніж набуті знання.
Для більш вагомого результату часто порівнюються два дослідження одного й того самого курсу: під час навчання та постфактум, після його закінчення.

Важливо не зупинятись лише на проведенні дослідження.

Фахівці з питань освіти стверджують, що студентськеопитування може дати результат тільки тоді, коли розкриє нову інформацію, а також коли викладач зможе обговорити результат з колегами. Дослідники з університету Торонто стверджують, що курси, які отримують високі оцінки студентів, будуть і в подальшому збирати повні аудиторії.
До соціологічних досліджень курсів потрібно підходити з обережністю. Професор статистики Філіп Старк з університету Берклі критикує соціологічне опитування студентів за не репрезентативність. Вибірки студентів часто не витримують мінімальних вимог. Особливо гостро стоїть проблема оцінювання в малих групах, де постає питання анонімності.

До речі, цю проблему було вирішено у Центральноєвропейському університеті, де студент не отримує кінцевий бал, поки он-лайн система не покаже, що він заповнив форму оцінювання, але при цьому анонімність зберігається. Крім того, Старк застерігає інтерпретаторів досліджень від впливу суб’єктивного фактору людської природи. Він також закликає використовувати різноманітні методи оцінювання. Вчений зауважує, що немає сенсу обраховувати середній бал курсу, оскільки в кожного студента своє розуміння шкали оцінювання. Також не слід порівнювати результати навіть в середині факультету, оскільки відповіді студентів можуть залежати від специфіки курсу, місця курсу в програмі, попереднього студентського досвіду. До того ж чутки про погане оцінювання викладача студентами може спричинити проблеми в колективі. Наостанок вчений вказує, що студенти природничих та точних наук менш схильні до розлогих коментарів, ніж студенти-гуманітарії. Відповідно, не варто повністю покладатись на дану можливість. Проте коментарі, на думку Старка, все ж слід  читати, оскільки серед них трапляються цікаві думки.
Слід зазначити, що дослідження навчальних курсів можуть проводитися навіть поза конкретним університетом, хоча їх надійність викликає більше запитань. Така цікава практика спостерігається в Німеччині, де студенти Берлінського Технічного Університету створили сайт www.meinprof.de. За даними сайту, 443 тисячі студентів вже скористалися ресурсом, щоб оцінити більше 111 тисяч курсів від 50 тисяч викладачів. Його особливістю є те, що, на відміну від американського аналогу www.ratemyprofessors.com, на німецькому сайті можливо оцінити окремі лекції або семінари.

Ресурс також пропонує рейтинг, що має визначити найкращі університети з підготовки спеціалістів у різних галузях. Дехто із викладачів критикує ресурс за недостатню репрезентативність, в той час як деякі професори навпаки радять сайт своїм студентам. В цілому, автори проекту переконані, що будь-яке зловживання оцінюваннями на сайті буде поглинуто завдяки великій вибірці респондентів.

Загалом, можна сказати, що оцінювання викладачів студентами є важливим елементом побудови ефективної системи освіти. Проте для ефективного результату потрібно грамотно залучати соціологічні методи дослідження, використовуючи світовий досвід.

Автор статті — Антон Тихомиров

Коментарі

коментарі